Вулиця Муфта́р (фр.rue Mouffetard, розм. La Mouffe — вулиця в V окрузі Парижа, в Латинському кварталі. Одна з найдавніших і наймальовничіших вулиць Парижа. Вузька і звивиста, вона спускається з пагорба Святої Женев'єви до церкви Сен-Медар.
Історія
За часів античності вулиця Муфтар була частиною гало-римської дороги, яка вела з Лютеції до Фонтенбло. На своєму шляху вона перетинала ділянку, знаний як Mont Cetarius або Cetardus. Ймовірно, згодом назва скоротилася до Mont-Cétard, а потім через спотворення стала звучати як Mouffetard[2].
За іншою версією, вулиця отримала свою назву від слова mofettes, так називали смердючі випаровування, які ширилися від майстерень на березі Б'євр, де працювали дубильники й кожум'яки.
За час свого існування вулиця також була відома під назвами вулиця Сен-Марсель (rue Saint-Marcel),Велика вулиця Сен-Марсель (Grande rue Saint-Marcel) та Стара вулиця Сен-Марсель (Vieille rue Saint-Marcel)[2].
Сучасність
Ресторани на вулиці Муфтар
Нині вулиця Муфтар відома насамперед як торгова вулиця з численними магазинами, барами, ресторанами, кафе, ринками й крамничками[3]. Це місце дуже популярне серед туристів.
Крім того, на вулиці Муфтар знаходиться велика кількість історичних пам'яток, тож вона охороняється спеціальним рішенням міської влади. Зокрема під охороною перебувають фонтани в італійському стилі, що збереглися з часів Катерини Медічі, яка побажала використати залишки римського водогону для постачання водою власного палацу.
Історичні будівлі
Будинок № 1 : колишнє кабаре La Pomme de Pin.
Будинок № 6 : вивіска старої м'ясарні, пам'ятка історії.
Будинок № 14 : вивіска кав'ярні Au Nègre joyeux.
Будинок № 52 : коридор вимощено старими надгробками.
Будинок № 53 : 1938 року тут було знайдено «скарб вулиці Муфтар» («trésor de la rue Mouffetard»), захований Луї Нівелем, адвокатом Паризького парламенту за часів Людовика XV. Скарб складався з 3556 золотих предметів[4].
Фонтан По-де-Фер, розташований біля будинку № 60 (будинок XVIII століття).
Будинок № 61 : Казарма Монж республіканської гвардії. Тут був монастир Сестер-госпітальєрок Нотр-Дам-де-ла-Мізерікорд, закритий під час Французької революції. 1820 року будівлю було знищено заради будівництва казарми Монж.
Будинок № 67. Меморіальна дошка засвідчує місце проживання знаменитого французького науковця і філософа Блеза Паскаля.
Будинок № 69 : «Старий дуб» (Le Vieux Chêne), старовинний бар, заснований до 1864, вважається найстарішим у Парижі.[5].
Будинок № : фотокрамниця Artista, заснована до 1889[6].
Будинок № 73. Тут розташовується ляльковий театр Le Mouffetard[7] .
Будинок № 74-76: Муніципальна бібліотека Mohammed-Arkoun.
Будинок № 140: Тут знаходилася редакція газети Les Temps nouveaux (1895—1914).
Будинок № 141 : Церква Сен-Менар, XV століття.
Будинок № 6, стара м'ясарня.
Будинок № 14, вивіска Au Nègre joyeux.
Будинок № 60, фонтан По-де-Фер на розі вулиці По-де-Фер.
Гастрономічна променада.
Будинок № 122, вивіска À la bonne source, пам'ятка історії.
Будинок № 134, розмальований фасад, навпроти церкви Сен-Менар.
.jpg)
.jpg)
