Буймістер Валерій Григорович

Буймістер Валерій Григорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	21 травня 1948(1948-05-21)
Місце народження	Виборг, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті	12 листопада 2021(2021-11-12) (73 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Професії	співак
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал^[d]
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

Валерій Григорович Буймістер (21 травня 1948, Виборг, Росія[1] — 12 листопада 2021, Київ) — український співак (ліричний баритон), Народний артист України (1994).

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1999[2]). Лауреат гран-прі Міжнародного конкурсу вокалістів у Парижі (1976).[1]

Біографія

У 1966 році закінчив Ічнянську середню школу № 1.

Закінчив Київське музичне училище та Київську консерваторію (1975 р.) у класі професора Д. Євтушенка.

В 1969 — 1971 рр. — соліст Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу (нині — Ансамбль Збройних Сил України).

У 1971 — 1973 рр. — соліст Оперної студії при Київській консерваторії, в 1973 — 1974 рр. — соліст хорової капели ім. Б. Лятошинського (м. Київ), у 1974 — 1976 рр. — хору Українського радіо і телебачення.

З 1976 р. — соліст (баритон) Київської філармонії.

Могила Валерія Буймістра, Байкове кладовище

З 1995 — викладач Національної музичної академії України (на кафедрі сольного співу, з 2000 — доцент).

Раптово помер на 74-му році життя 12 листопада 2021 року[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′7.17″ пн. ш. 30°30′11.11″ сх. д.).

Творчість

У репертуарі Валерія Буймістра — оперні партії: Микола («Наталка Полтавка»), Онєгін («Євгеній Онєгін»), Роберт («Іоланта»), Жермон («Травіата»), Ґреґуар («Сокіл»); а також камерний репертуар, що охоплює не тільки світову й українську класику, а й твори сучасних українських композиторів (Євген Станкович, Юрій Ланюк, Олег Кива, Володимир Шумейко, Володимир Рунчак та інші).[1] Географія виступів охоплює США, Мексику, Канаду, Німеччину, Велику Британію, Францію, Іспанію, Португалію, Данію, Чехію, Словаччину, Сингапур, Австралію, Нову Зеландію.[1]

Серед учнів — Т. Браілян, М. Буймістер, І. Донцов, І. Ладіна тощо.

Голос Валерія Буймістра звучить на трьох платівках («Мелодія»), записах для радіо. Також про нього зняли два фільми (Укртелефільм): «Станси» (1987), «Співає Валерій Буймістер» (1991).[1]

Громадська діяльність

Є співзасновником Чернігівського земляцтва в Києві, активіст Ічнянського відділення земляцтва.[4]

Примітки

1. БУЙМИ́СТЕР Валерій Григорович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
2. Буймістер Валерій Григорович. Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
3. Вокальна спадщина Валерія Буймістера
4. Олексій Орєхович (13 листопада 2021). Втратили ще одного співзасновника земляцтва. Товариство «Чернігівське земляцтво». Архів оригіналу за 6 січня 2022.

Посилання

• Буймістер Валерій на сайті Золотий Фонд української естради [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]

Література

• Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.