Бузок
Бузо́к (Syringa) — рід із приблизно 12 видів квіткових рослин родини маслинових. Види зростають у південно-східній Європі й Азії; інтродуковані до Канади, США, Аргентини, Європи. За розміром бузок може бути до 10 м заввишки. НазваУкраїнське слово «бузок», як і біл. бэз та в.-луж. bóz, bozowc («бузок»), походить від прасл. *bъzъ < *buzъ, похідним від якого також є слово «бузина» («боз»)[1][2]. Слово *bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить від праіндоєвропейської назви бука — *bʰeh₂ǵos. Причиною перенесення назви на ці види кущів вважають відсутність бука на слов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське *bъzъ/*buzъ з коренем *bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для виробляння дудок та сопілок[2]. Латинська назва рослини syringa походить від грец. σῦριγξ («пастуша дудка», «сопілка», «сиринга»), що пов'язане зі застосуванням її стебел для виготовляння музичних інструментів[3][4]. Поряд зі словом «бузок», в Україні ця рослина була відома під назвами буз[5], біз[6], без[7], буздерево[8], рай-дерево[9], яйдерево (яйдерво), яндерево. Останні назви вживали на півдні Сумщині (Великописарівський, Охтирський райони), можливо, й на іншій частині Слобожанщини та на Полтавщині[джерело?]. ОписУсі представники роду — багаторічні рослини, що зазвичай мають вигляд високих кущів, рідше — невисоких дерев. Листки розташовані попарно (іноді по три листки), у більшості видів прості і серцеподібні, але у декількох видів перисті (наприклад S. laciniata, S. pinnatifolia), опадають восени. Цвіте бузок навесні. Квітки білі, блідо-рожеві або, більш розповсюджені, фіолетові, з чотирма пелюстками, ростуть у великих суцвіттях по 80—110 квіток, у деяких видів мають сильний аромат. Кожна квітка близько 1 см у діаметрі. Види
У символіціВ астрології бузок пов'язують зі знаком Тельця. Бузок (листя і квітки) зображені на гербі міста Сігулда в Латвії. Див. також
Примітки
Посилання
|