Брущатка

Брущатка в Екс-ан-Прованс
Клінкер (випалена цегла як дорожнє покриття)
Не плутати з Бруківка.

Бруща́тка[1][2] (від рос. брусчатка)[3] — тип дорожнього покриття, каміння з рівною поверхнею (бруски). Використовується для брукування вулиць.

Загальний опис

Брущатка — елемент мощення дорожнього покриття, поряд з булижником, клінкером, бетонною (або доменного шлаку) бруківкою чи плиткою, округлим каменем, дерев'яними колодами (короткі колоди встановлювались вертикально), асфальтом.

Матеріалом брущатки служив натуральний камінь: граніт, гнейс, базальт, граувакки і порфіри. Зараз переважно зустрічається на дорогах центральних історичних вуличок великих міст, рідше — містечок і сіл.

Стандарти

ГОСТ 23668-79 «Камень брусчатый для дорожных покрытий. ТУ»

Див. також

Примітки

  1. ↑ Брусчатка // Русско-украинский политехнический словарь.
  2. ↑ Брущатка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Брущатка пiсля дощу на заходi сонця

Джерела

  • Уляна Піхурко Львівські бруки. Вісник Укрзахідпроектреставрація 11, 2000 рік

Посилання