Болгра́дський райо́н — колишня адміністративна одиниця на півдні Одеської областіУкраїни. Адміністративний центр — місто Болград.
Географія
Площа району становила 1 465 км².
Водний фонд Болградського району становив 5167 га. Площа озера Ялпуг на території району — 3854 га. Озеро є єдиним джерелом питної води для міста Болград. На території району розташовані 20 ставків і 5 водосховищ. Територією району протікають 4 малі річки: Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг і Ташбунар. Загальна протяжність малих річок і струмків на території району — 378 км. Для забезпечення господарських і питних потреб населення в районі є 49 артезіанських свердловин, 241 шахтний колодязь загального користування й 11 каптажів.
На території району створені ландшафтні заказники місцевого значення Виноградівка та Тополине, ентомологічний заказник місцевого значення Жовтневий.
Районом проходить залізниця Рені—Кишинів, автодороги державного значення E87 (Одеса—Рені), Ізмаїл—Кишинів (Молдова).
На початку XIX століття тисячі болгар, рятуючись від турецького гніту, втікали в Буджак, приєднаний 1812 року до Російської імперії. На цих землях болгарські поселенці знаходили нову батьківщину, мали змогу мирно жити й працювати. Їх наділяли землею, давали позики на облаштування господарства, звільняли на 10 років від державних податків. В господарстві переважало хліборобство і вівчарство.
У 1818 році було утворено Бессарабське болгарське управління задунайськими переселенцями. У зв'язку з цим населені пункти, утворені до того часу, увійшли до складу Ізмаїльського округу Болгарського уводу.
За ініціативою графа Івана Інзова у 1821–1823 роках було засновано місто Болград, яке стало центром болгарських колоній і водночас — важливим торговим і ремісничим центром цілої Бессарабії.
Болградський район утворено 1940 року, після того, як Буджак був приєднаний до складу СРСР. Перед тим ці землі входили до складу Румунії (1918—1940).
Основною економічною діяльністю Болградського району є виробництво та переробка агропродовольчої продукції, яка використовує сезонні робочі сили.
Станом на 2006 рік робоча сила становила 63,6 % жителів району. Водночас частка пенсіонерів у населенні району становила 28,4 % (20,145 осіб). Більшість людей працювали в сільському господарстві або в харчовій промисловості.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Болградського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 32,05 % (проголосували 17 293 із 53 964 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Сергій Тігіпко — 35,70 % (6 173 виборців); Петро Порошенко — 27,65 % (4 781 виборців), Михайло Добкін — 9,87 % (1 706 виборців), Петро Симоненко — 6,79 % (1 174 виборців), Юлія Тимошенко — 5,38 % (931 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,39 %.[3]
Чисельність населення Болградського району на 1 березня2004 року становила 70 817 осіб, у тому числі в м. Болграді проживало 15 968 осіб, у селах — 54 849 осіб. Чоловіків усього 33 714, жінок — 37 103. У районі нараховувалось 20 145 пенсіонерів.
Із загальної чисельності населення трудові ресурси в 2006 році склали 63,6 %. Основою економіки району є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, що обумовлює сезонність використання трудових ресурсів.
У галузях економіки зайнято 51,5 % трудових ресурсів, з них у сільському господарстві — 70 % від зайнятого в галузях економіки.
Національний склад населення району за переписом населення 2001 року[5]
