Блох Леонора Абрамівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Блох.
Блох Леонора Абрамівна
Народилася12 (24) квітня 1881
Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла17 січня 1943(1943-01-17) (61 рік)
Алмати, СРСР
Країна Російська імперія
 Українська РСР
 СРСР
Діяльністьскульпторка, викладачка
Alma materКременчуцька жіноча гімназія
ВчителіБах Роберт Романович і Оґюст Роден
Відомі учні[⇨]
ЗакладХарківське державне художнє училище і Харківський художній інститут

Леонора Абрамівна Блох (24 квітня 1881, Кременчук — 17 січня 1943, Алма-Ата) — українська радянська скульпторка і педагог.

Життєпис

Народилася 12 [24] квітня 1881(18810424) року в місті Кременчуці (нині Полтавська область, Україна) у сім'ї лікаря. Навчалась у Кременчуцькій жіночій гімназії[1]; у 1898 році — у школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі у Роберта Баха та у 1898—1905 роках в Парижі в студії Огюста Родена.

Протягом 1912—1917 років жила у Санкт-Петербурзі; у 1917—1941 роках — у Харкові. З 1922 року викладала у Харківському художньому технікумі і Художньому інституті (професор з 1924 року)[2].

Список учнів

Померла в Алма-Аті 17 січня 1943 року.

Творчість

Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури. Брала участь у здійсненні плану монументальної пропаганди. Серед робіт:

станкові твори
  • «Дівчина, яка заплітає косу» (1903—1912);
  • «Дівчина-італійка» (1912, гіпс);
  • «Голова дівчини» (1917, мармур; Харківський художній музей[2]);
  • «Танцівниця» (1917, бронза);
  • «Жан Жорес» (1918—1921, гіпс);
  • «Жан-Поль Марат» (1918—1921, гіпс);
  • «Леонардо да Вінчі» (1918—1921, гіпс);
  • «Жіночий портрет» (1930, гіпс;
  • «Огюст Роден» (1932);
  • «Іван Франко» (1932);
  • «Карл Маркс» (1933, гіпс; Харківський художній музей[2]);
  • «Фрідріх Енгельс» (1934, гіпс; Харківський художній музей[2]);
  • «Радість материнства» (1936, гіпс; Харківський художній музей[2]);
  • «Олександр Пушкін» (1937, гіпс);
  • «Мікеланджело» (1938—1939, гіпс);
  • «Казашка-медсестра» (1942, гіпс).
пам'ятники
Могила Дмитра Багалія.

Авторка проєкту пам'ят­ника Володимиру Короленку в Полтаві (1940).

Брала участь у конкурсі на пам'ятник Тарасові Шевченкові, оголошеному відділом мистецтв Раднаркому УРСР у лютому 1919 року. Проєкт відмічено серед кращих поряд з проєктами Бернарда Кратка та Івана Кавалерідзе. У 1926 році брала участь у конкурсі на пам'ятник для могили Тараса Шевченка в Каневі. З 22 поданих проєктів жоден не був рекомендований до здійснення, однак проєкт Леонори Блох був серед трьох закуплених[3].

Брала участь у виставках з 1910 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1934 і 1947 роках[2].

Написала спогади «Як учив Роден» (видані у Києві у 1967 році).

У мистецтві

Гіпсовий портрет Леонори Блох у 1950 році виконав скульптор Пилип Бондар[2].

Примітки

  1. ↑ Женская гимназия на Кагамлыцкой. / Улицами Кременчуга. [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б в г д е ж Художники народов СССР, 1970, с. 408, Т. 1.
  3. ↑ Словник художників України. Біобібліографічний довідник, 2019, с. 177, А-В.

Література