Денисенко Григорій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Денисенко.
Денисенко Григорій Павлович
Народження9 березня 1925(1925-03-09)
Олешня, Україна
Смерть2 серпня 2002(2002-08-02) (77 років)
 Васильків, Київська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняХарківське державне художнє училище (1941)
Діяльністькераміст
ВчительБлох Леонора Абрамівна
ПрацівникВасильківський майоліковий завод
ЧленСпілка радянських художників України (1988) і Спілка майстрів народного мистецтва України
ДітиДенисенко-Єременко Леся Григорівна
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
срібна медаль ВДНГ Заслужений майстер народної творчості України

Григорій Павлович Денисе́нко (9 березня 1925, Олешня — 2 серпня 2002, Васильків) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1988 року та член і секретар великої ради Спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року. Батько Лесі Денисенко-Єременко.

Біографія

Народився 9 березня 1925 року в селі Олешні (нині Чернігівський район Чернігівської області, Україна) у сім'ї потомствених гончарів[1]. У 1940—1941 роках навчався у Харківському художньому училищі, був учнем Леонори Блох. Брав участь у німецько-радянській війні.

Протягом 1949—1983 років працював на Васильківському майоліковому заводі: начальником модельного цеху, скульптором, завідувачем художньо-експериментальної лабораторії. У 1983 році в рідному селі налагодив виробництво високохудожньої продукції на базі місцевого гончарного цеху. На початку 1990-х років цех був закритий і художник повернувся до Василькова, де працював у власній майстерні[1]. Мешкав у Василькові в будинку на вулиці Колгоспній, № 6[2]. Помер у Василькові 2 серпня 2002 року.

Творчість

Серед робіт:

  • попільничка «Собака» (1950);
  • посудини для вина «Баран» (1952, 1959);
  • декоративні вази: «До 100-річчя від дня смерті Миколи Гоголя» (1952), «До 300-річчя возз'єднання України з Росією» (1957), «Ювілейна», «Києве мій» (обидві — 1982), «Яром-долиною» (1984)[3], «Буйноцвіт», «Засвіт встали козаченьки» (обидві — 1995), «Солоха» (1996), «Князь», «Княгиня» (обидві — 1998)[3];
  • численні статуетки: коні, козлики, за мотивами народних казок, зокрема «Солом'яний бичок» (1960);
  • композиція «Ода гончареві» (1991)[3];
  • декоративні тарелі: «До 100-річчя від дня народження Івана Франка» (1956), «Двобій» (1993), «Козацька доля» (1998);
  • чайний сервіз «Майоліковий» (1994);
  • камін «Історія України» (1995);
  • посудина для напоїв «Лев» (1995);
  • набори посуду: «На щастя, на здоров'я» (1995, глина, глазур), «Лісова пісня», «Тополя», «Сонячний», «Надвечір'я», «Серпневий вечір» (усі — 1998—1999);
  • декоративне панно «Київська Русь» (1997);
  • куманці: «До 40-річчя Жовтня», «До 300-річчя возз'єднання України і Росії» (обидва — 1957), «Святковий», «Щедрий», «На добре здоров'я», «В Олешнянському лісі» (усі — 1998);
  • декоративна посудина «Симпатичний лев» (1998, глина, ліплення, глазур);
  • керамічні ікони: «Божа Матір» (1998, глина, розпис ангобами, глазур), «Святий Миколай» (1998).

Протягом 1994—1998 років, у співавторстві із Володимиром Прядкою, виконав кілька монументальних панно для бенкетної зали Палацу «Україна» в Києві.

Його твори експонувалися на Всесвітніх виставках у Брюсселі у 1958 році і Монреалі у 1967 році; на виставках у Марселі і Нью-Йорку в 1959 році.

Вироби майстра зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї народної архітектури та побуту України, Чернігівському історичному музеї.

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б В Історичному музеї пройшов захід «Моє гончарство» / Високий вал. 17 квітня 2015.
  2. ↑ Денисенко Григорій Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 42
  3. ↑ а б в Денисенко Григорій Павлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 152
  4. ↑ 9 березня 1925 року народився майстер васильківської майоліки Григорій Денисенко / Хроніки Обухова.

Література