Денисенко-Єременко Леся Григорівна

Денисенко-Єременко Леся Григорівна
Народження15 квітня 1953(1953-04-15) Редагувати інформацію у Вікіданих (71 рік)
Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКиївський політехнічний інститут (1976) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькерамістка
ЧленСпілка майстрів народного мистецтва України Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДенисенко Григорій Павлович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисенко.

Леся Григорівна Денисе́нко-Єре́менко (нар. 15 квітня 1953, Васильків) — українська майстриня художньої кераміки; член Спілки майстрів народного мистецтва України з 1994 року.

Біографія

Народилася 15 квітня 1953 року в місті Василькові Київської області (нині Україна). Дочка майстра художньої кераміки Григорія Денисенка, в якого і навчалася мистецтва художньої кераміки. Із золотою медаллю закінчила середню школу у Василькові; 1976 року — Київський політехнічний інститут, здобула фах інженера-електрика[1].

Упродовж 1976—1992 років працювала в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства у смт Глевасі Васильківського району Київської області старшим інженером та конструктором другої категорії[1]; у 1993—1994 роках очолювала керамічні майстерні Фастівської школи народної майстерності.

Творчість

Створює декоративні тарелі, вази, келихи, таці, художній ужитковий посуд, пасківники, керамічні скульптури, глиняні іграшки. Володіє техніками гончарювання, скульптурного ліплення, розпису ангобами, фляндрівки, тонування, декорування стеком. Серед робіт:

  • «Лось» (1999);
  • «Вбраний» (2000);
  • «Півнева наука» (2000);
  • «Загадковий погляд» (2000);
  • «Коза з прийдешнім» (2000);
  • «У святнеділю» (2001);
  • «Троє з ложкою» (2001);
  • «Лев» (2001);
  • «Баранобик» (2001);
  • «Ду-ду!» (2001);
  • «Сім’я» (2001);
  • «Витримаємо!» (2003);
  • «Засмучений» (2003);
  • «Лев-господар» (2003);
  • «Тур-бик» (2004);
  • «Лев-сонце» (2004);
  • «Козел-парубок» (2004);
  • «Півень-трубач» (2004);
  • «Стояв старий з молодою, як із ягідкою» (2005);
  • «Українська птаха» (2005);
  • «Гордий півень» (2005);
барильця
  • «Барани на місточку» (2005);
  • «Ой, дівчата!» (2006);
  • «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (2006).

Бере участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1994 року. Персональні виставки вібдулися у Києві у 2007, 2008, 2009 роках, Житомирі у 2008 році[1].

Роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національномуий музеї Тараса Шевченка, Національному музеї народної архітектури та побуту України, в приватних колекціях[1].

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б в г Леся Денисенко-Єременко / Рукотвори.
  2. ↑ «Про присудження у 2005 році Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни Денисенко-Єременко Л. Г.» / Київська обласна військова адміністрація.
  3. ↑ Указ Президента України від 30 квітня 2009 року № 283/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Київської області»

Література