Блавацький Іван Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блавацький.
Іван Блавацький
Іван Васильович Блавацький
Народився8 березня 1887(1887-03-08)
Малі Підліски, Львівська міська громада, Львівський район, Львівська область, Україна
Помер19 квітня 1963(1963-04-19) (76 років)
Балтимор, Мериленд, США
ПохованняУкраїнський цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР → Польща Польща →  УРСР → США США
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященник, громадський діяч
Alma materЛьвівська духовна семінарія Святого Духа і ЛНУ ім. І. Франка

Іва́н Васи́льович Блава́цький (8 березня 1887, с. Малі Підліски, Австро-Угорщина — 19 квітня 1963, м. Балтимор, США[1][2][3]) — український греко-католицький священник, громадський діяч.

Життєпис

Меморіальна дошка о. Іванові Блавацькому на фасаді церкви Пресвятої Трійці в Товстенькому, де він служив протягом 1919—1921 років.

Іван Блавацький народився 8 березня 1887 року в селі Малих Підлісках, нині Львівської громади Львівського району Львівської области України.

Закінчив Львівську духовну семінарію та університет. Висвячений єпископом Григорієм Хомишином[1] 24 березня 1918 року, у Каплиці духовної семінарії в Станиславові. Служив у селах: Товстенькому Гусятинського деканату (1919—1921), Бобулинцях Чортківського деканату (1922—1923), Милуванню (1923—1931)[4] та Рошневі (1928—1929)[5] Єзупільського деканату, Хриплині (1931[6]—[1938][1], адміністратор) та Опришівцях (1938—1944) Станиславівського деканату[2][3].

У 1920 році разом з однодумцями ініціював насип першої в Галичині[7] символічної могили в Товстенькому Чортківського району у пам'ять про полеглих у Першій світовій війні[8][9][10].

У Станиславові був референтом Єпископської консисторії, катехитом гімназій Торгівельної і Рідної школи[11], другим містодеканом Станиславівського деканату (1938)[2][3].

У 1939—1941 роках зазнав гонінь від комуністів. З приходом німецької окупації разом з парафіянами відправив панахиду за в'язнями, яких енкаведисти розстріляли в Станиславівській тюрмі. У липні 1941 року, на честь полеглих ініціював насип могили Борців за волю України в Опришівцях[2][3].

У 1944 році разом з сім'єю виїхав до Західної Європи, де був парохом в містах Флінтсбах (1946—1948)[1], Розенгайм (1948—1949)[1]. Від 1950 — у США. Служив на різних українських парафіях, зокрема в містах Гемтремку (1950—1951[1]), Філадельфії ([1952], 1959—1960[1]), Кліфтон-Гайтсі (1960—1962[1])[2][3].

Помер 19 квітня 1963 року в місті Балтиморі (США). Похований на Українському католицькому цвинтарі святої Марії в передмісті Факс Чейс м. Філадельфії[1][2][3].

Родина

Був одружений, дружина Олена. Виховав двох доньок — Лідію й Дарію[2][3].

Пам'ять

У 2021 році за ініціативи краєзнавця Юхима Макотерського в Товстенькому на фасаді церкви Пресвятої Трійці встановлено пам'ятну дошку о. Іванові Блавацькому[12].

На честь о. Івана Блавацького названо вулицю в Опришівцях[13][3].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к D. Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome, 1988. — p. 31. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж Отці парафії. Отець Іван Блавацький [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви
  3. ↑ а б в г д е ж и Тернистий шлях опришівецького храму [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Галицький Кореспондент. — 2018. — 9 листопада.
  4. ↑ Mylovanje // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 142. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  5. ↑ Rosniv // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 184. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  6. ↑ Xryplyn // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 250. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  7. ↑ Про найдавніший в Галичині пам'ятник «Полеглим Героям» // TeNews. — 2022. — 16 червня.
  8. ↑ Попель В., Ф. С., Р. К. Товстеньке // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 465—466, 469—470.
  9. ↑ Блавацька, О. Історія могили в Товстенькім // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 470—472.
  10. ↑ Огородник, М. Унікальній могилі в Товстенькому, що на Чортківщині, — 100 літ [Архівовано 5 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2021. — 4 серпня.
  11. ↑ Некролог // Свобода. — 1963. — № 76 (24 квітня). — С. 3.
  12. ↑ Огородник, М. Столітній ювілей унікальної могили відзначили на Чортківщині [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2021. — 15 серпня.
  13. ↑ Соборність церкви: парафіяльний вимір [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2008. — 18 березня.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Д/ф «Дорога, Правда і Життя...» 2009 р.Б. Повна версія на YouTube // УГКЦ Храм Святої Параскеви Опришівці. — 2016. — 3 червня.
Товстеньківській могилі 100 років. Сільський календар (18.08.2021) на YouTube // TV-4. — 2021. — 18 серпня.
Виповнилося 100 років, як при в'їзді в Товстеньке жителі села насипали символічну могилу на YouTube // TV-4. — 2021. — 17 серпня.