Милува́ння — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області . Входить до складу Тисменицької міської громади .
Історія
Перша письмова згадка про село відноситься до 8 квітня 1437 року[ 1] [ 2] .
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 7 1/2 лану (близько 175 га) оброблюваної землі[ 3] .
У 1905 –1939 Товариство Вакаційних Осель під патронатом митрополита УГКЦ Андрея Шептицького провадило в селі літні дитячі табори («півоселі [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine .] »)[ 4] [ 5] .
В селі діяла сільськогосподарська школа за сприяння товариства «Просвіта» .[ 6]
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту .
У 1939 році в селі проживало 1 500 мешканців, з них 1 480 українців-грекокатоликів і 20 українців-римокатоликів [ 7]
За 1942-1944 роки з Милуванської сільради, у якій числилося 1420 мешканців, вивезено 310 осіб у Німеччину на примусові роботи.[ 8]
За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники.[ 9]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 10] :
Релігія
Відомі люди
Галерея
Примітки
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.23, № 188 . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015 .
↑ Милування відзначило День села і відкриття спортивного майданчика. ФОТО
↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
↑ Остап Далекий. Дві дитячі півоселі. // [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine .] Діло , 4.09.1938
↑ Здвиг наших найменших на площі Сокола-Батька // Діло, 29.07.1938 . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2013 .
↑ Василь Верига . Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 196. ISBN 5-7773-0359-5
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine .] . — Вісбаден, 1983. — с. 92.
↑ Степан МАКАРЧУК . ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945) . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020 .
↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine .] ISBN 966-8090-63-2
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Mylovanje // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ , Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер , 2002. — С. 142. — ISBN 966-658-228-4 . (англ.)
Посилання