|
Посіч (Івано-Франківський район)
По́січ — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що розташоване неподалік від обласного центру. Входить до складу Лисецької селищної громади. ІсторіяРозташування села на краю Чорного Лісу спричинило як постійну присутність повстанців, так і підвищену увагу карателів. 27 вересня 1943 року німці силами двох батальйонів оточили табір УНС, однак повстанці вислизнули з кільця, знищивши коло 60 німців убитими і пораненими, власні втрати становили 3 вбиті й 11 поранених[1]. У березні 1945-го курінь «Смертоносці» (командир Олекса Химинець «Благий») розбив гарнізон, знищив чимало енкаведистів, 16 захопив у полон, втрати — 4 вбитих і 8 поранених[2]. 7 квітня 1945 року курінь «Скажені» (командир Павло Вацик «Прут») знищив близько 60 енкаведистів[3]. Для позбавлення підтримки УПА за 1946—1947 рр. окупантами засуджено понад 40 жителів села[4]. В 1950-му році близько чотирьохсот мешканців Посічі та присілку села Майдан одночасно змушені були покинути рідні домівки. Чоловіків, жінок та дітей переселили на Одещину. А їхні оселі зруйнували. Будь-яка спроба повернутися додому суворо каралася[5]. 12 травня 1950 р. Лисецький райвиконком ухвалив рішення про ліквідацію сільради в Посічі[6]. 25.04.1990 облвиконком ухвалив рішення про відновлення села[7]. Сюди почали повертатися його колишні мешканці та їхні нащадки. Кількість мешканців щороку збільшується. Від самого відновлення і дотепер місцеву владу очолює Галина Витвицька. ПерсоналіїНародилися
Померли
СучасністьУ планах розвитку міста Івано-Франківськ Посіч має стати місцем відпочинку вихідного дня і заміського життя івано-франківців. У 2015 році розпочали будівництво нової церкви по вулиці Шевченка. На даний час є залитий фундамент. Біля села є джерело мінеральної води «Джерело Якова». В селі оселились колишні монахи монастиря Святого Теодора Студита з села Колодіївка Тернопільської області.[8] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
