Бичков Михайло Іванович
Бичков Михайло Іванович (рос. Михаил Иванович Бычков; нар. 22 травня 1926, Москва, СРСР — пом. 17 травня 1997, Москва, Росія) — радянський хокеїст (правий нападник) і футболіст (захисник). Чемпіон світу 1954 і бронзовий призер Олімпійських ігор 1960. Заслужений майстер спорту СРСР (1954). Член клубу Всеволода Боброва (257 голів).[1] Клубна кар'єраСпортивна біографія розпочалася у футболі. Виступав у захисті за «Трактор» (Сталінград) і «Торпедо» (Москва). Разом у лізі провів 159 матчів. В останньому своєму сезоні, чемпіонаті 1954 року, провів 21 поєдинок. Лише на один більше провели лідери команди Валентин Іванов і Едуард Стрєльцов. Володар кубка СРСР 1949, 1952. Михайло Бичков — останній, з видатних радянських хокеїстів, які влітку грали у футбол. Надалі йому, як гравцю національної збірної з хокею, було заборонено брати участь у футбольних змаганнях. У хокеї виступав за московські «Крила Рад» (1950—1962). Разом з одноклубником Гуришевим, армійцями Бобровим, Шуваловим і нападником «Динамо» Уваровим входить до п'ятірки найрезультативніших радянських гравців 50-х років. За необхідності виконував захисні функції. Чемпіон СРСР 1957 року. Другий снайпер турніру — 31 закинута шайба. Тричі здобував срібні нагороди і чотири рази — бронзові. Більшість часу грав в одній ланці з Миколою Хлистовим і Олексієм Гуришевим. Це атакувальне тріо, у 50-х роках, шість разів було найрезультативнішим у лізі, а загалом закинуло 732 шайби. Цей результат довгий час був рекордним у чемпіонаті СРСР. Володар кубка СРСР 1951, фіналіст — 1952, 1954. Разом у національному кубку забив 28 голів. Виступи в збірнійУ складі національної збірної здобув бронзову нагороду на Олімпійських іграх 1960 у Скво-Веллі. Чемпіон світу 1954, другий призер 1955, третій — 1960. На чемпіонатах Європи — три золоті нагороди (1954, 1955, 1960). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 21 матч (5 закинутих шайб), а разом у складі збірної СРСР — 42 матчі (14 голів).
Досягнення
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia