Назва великих представників родини бикові (Bovidae) — биків, яків, буйволів, зубрів, яких раніше об'єднували в один рід Bos.
У вузькому розумінні представлений лише численними породами бика свійського, які разом з іншими великими представниками одомашнених бичачих в с.-г. практиці відомі під назвою великої рогатої худоби. Рештки диких биків відомі, починаючи з пліоцену, в Малій Азії, Пд. Європі, зокрема на Пд. України. Дикий предок свійського бика тур зустрічався ще в 17 ст.
Слово «бик» походить від праслов'янського bykъ, похідного від звуконаслідувального кореня būk-/bъk-, який зберігається також у дієслові «бичати» — глухо ревти, гудіти. Спільнокореневим зі словом «бик» є також іменник «бджола» (пр.-сл. *bъčela).[1]
Види
Відносини членів роду Bos, засновані на ядерних геномах за Sinding, et al. 2021[2]
Хоча існують інші поділи на види, де розглядаються 9 окремих видів, з яких 4 є вимерлими: Bos acutifrons, Bos aegyptiacus, Bos planifrons, Bos primigenius.
Типові представники:
бик гаур (Bos frontalis) — дика форма, що живе в гірських лісах Індії, Бірми і п-ва Малакка;
гаял — свійська форма гаура, поширена в Індії і Бірмі;
бик бантенг (Bos javanicus) — дика форма, що живе в лісах Індокитаю, півострова Малакка, ряду островів Малайського архіпелагу, і свійська форма (див. Балійська худоба);
бик первісний, або тур (Bos primigenius Bojanus, 1827) — один з найвідоміших видів биків в історії України і Європи загалом, родоначальник бика свійського (Bos taurus);
бик свійський (Bos taurus), одна з найпоширеніших у сільському господарстві тварин, нащадок бика первісного (Bos primigenius).
Бик [Архівовано 20 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 58–65. – 912 с.