Bos domesticus

Bos domesticus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Бикові (Bovinae)
Рід: Бик (Bos)
Вид:
B. domesticus
Біноміальна назва
Bos domesticus
Wilckens, 1905

Bos domesticus (балійська корова, балійський бантенг, або бик балійський[1]) — вид оленеподібних (Artiodactyla) ссавців з родини бикових (Bovidae). Це одомашнений вид великої рогатої худоби, який походить від бантенга (Bos javanicus). Bos domesticus є важливим джерелом м'яса і використовується для оранки. Вважається, що вони походять з Балі.

Історія й поширення

Bos domesticus є одним з небагатьох видів великої рогатої худоби, яка не походить від вимерлого тура[2]. Одомашнення B. domesticus відбулося приблизно в 3500 році до нашої ери, походячи від бантенга[3].

Балійська корова була завезена до Східного Тимору, Яви, Малайзії та Австралії як худоба, і становить близько однієї чверті від загальної популяції великої рогатої худоби Індонезії[4]. На східних островах вони становлять до чотирьох п'ятих великої рогатої худоби[5]. У Північній території Австралії вони втекли з неволі і кочують великими стадами, завдаючи шкоди посівам.

Характеристики

Балійська корова має горб, білу ділянку огузка, білі панчохи та білий колір, що розширюється під животом[5][6]. Самиці червонувато-жовті, а самці червонувато-коричневі, з дозріванням стають темно-коричневими. Порівняно з бантенгом, балійська корова менша, демонструє менш очевидний статевий диморфізм, має менші роги та менш розвинену холку[6]. Маса тіла самців в середньому становить від 335 до 363 кілограмів, тоді як самиці в середньому від 211 кілограмів до 242 кілограмів[5]. Балійська корова відрізняється чудовою здатністю рости на неякісних кормах і високою плодючістю[3].

Примітки

  1. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. ↑ Porter, Valerie (15 лютого 2008). The Field Guide to Cattle (англ.). Voyageur Press. ISBN 9781616739522.
  3. ↑ а б Mohamad, Kusdiantoro; Olsson, Mia; van Tol, Helena T. A.; Mikko, Sofia; Vlamings, Bart H.; Andersson, Göran; Rodríguez-Martínez, Heriberto; Purwantara, Bambang; Paling, Robert W. (13 травня 2009). On the Origin of Indonesian Cattle. PLOS ONE. 4 (5): e5490. Bibcode:2009PLoSO...4.5490M. doi:10.1371/journal.pone.0005490. ISSN 1932-6203. PMC 2677627. PMID 19436739.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ Lisson, Shaun; MacLeod, Neil; McDonald, Cam; Corfield, Jeff; Pengelly, Bruce; Wirajaswadi, Lalu; Rahman, Rahmat; Bahar, Syamsu; Padjung, Rusnadi (1 вересня 2010). A participatory, farming systems approach to improving Bali cattle production in the smallholder crop–livestock systems of Eastern Indonesia. Agricultural Systems. 103 (7): 486—497. doi:10.1016/j.agsy.2010.05.002. ISSN 0308-521X.
  5. ↑ а б в Porter, Valerie; Alderson, Lawrence; Hall, Stephen J. G.; Sponenberg, D. Phillip (9 березня 2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding, 2 Volume Pack (англ.). CABI. ISBN 9781845934668.
  6. ↑ а б Bali cattle. My Daily Cow. Kranky Kids. 2009. Архів оригіналу за 2019. Процитовано 2019. [Архівовано 2019-03-15 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Gentry, A.; Clutton-Brock, J.; Groves, C. P. The naming of wild animal species and their domestic derivatives // Journal of Archaeological Science. — 2004. — Вип. 31. — № 1. — С. 645–651. — DOI:10.1016/j.jas.2003.10.006.
  • Menkhorst, Peter (18 березня 2011). A Field Guide to the Mammals of Australia (English) . Oxford University Press. ISBN 9780195573954.