Бецибока

Бецибока
18°21′31″ пд. ш. 47°29′07″ сх. д.
Витік	18.12° пд. ш. 47.504° сх. д. / -18.12; 47.504
• координати	18°21′31″ пд. ш. 47°29′07″ сх. д.
Гирло	Мозамбіцька протока, 16.05° пд. ш. 46.6° сх. д. / -16.05; 46.6
• координати	15°52′04″ пд. ш. 46°18′35″ сх. д.
Басейн	невідомо
Країни:	Мадагаскар
Довжина	525 км
Площа басейну:	11 800 км² і 49 000 км²
Притоки:	Ikopa River^d і Mananara River^d
Медіафайли у Вікісховищі

Бецибока[1], Бецибука (фр. Betsiboka) — річка в північно-західній частині острова Мадагаскар. Має довжину 525 км і є найбільшою річкою острова. Відома своїм червоно-коричневим кольором, який пояснюється величезною кількістю осаду, що вимивається річкою в море.

Бецибока бере початок у горах центральної частини острова, на півночі провінції Антананаріву. Річка утворюється при злитті річок Мананару і Дзабу, яке розташоване за 85 км північніше міста Антананаріву, столиці країни, потім тече в північному напрямі. Недалеко від населеного пункту Маеватанана Бецибока виходить на рівнину і приймає ліворуч води своєї найбільшої притоки — річки Ікупа. На 40-кілометровій ділянці від цього місця до злиття праворуч із річкою Камуру у поселення Амбатубуені вздовж русла річки розташовано багато невеликих озер. Поруч із населеним пунктом Марувуай Бецибука впадає в бухту Бумбетука Мозамбіцької протоки, утворюючи дельту. На виході з бухти знаходиться портове місто Махадзанга.

Річка судноплавна на 130 км від гирла, в її низов'ях розташовуються розлогі рисові поля[2].

Вид з космосу на дельту Бецибуки і бухту Бумбетука

Червоно-коричневий колір вод Бецибоки є результатом екологічної катастрофи. Масштабні зведення тропічних лісів, які були природним покривом острова, значно прискорили процес ерозії ґрунту в північно-західній його частині[2]. Освоєння земель під ріллю і пасовища за останні 50 років привели до того, що великий об'єм ґрунтів вимивається в море, у деяких районах острова наближається до 250 тонн на гектар (максимальне зафіксоване значення показника в усьому світі). Велика частина ґрунтів — це червоні латеритні ґрунти (що мають у профілі горизонт латериту).

Седименти, що виносяться річкою, осідають в естуарії, викликаючи замулення бухти Бумбетука. У 1947 році портові споруди міста Махадзанга довелося переносити на зовнішній берег для запобігання посадці на мілину океанських судів[3].

У січні 2009 року два послідовних тропічних циклони викликали повінь на Бецибоці. Річка сильно розлилася, розташовані по берегах озера наповнилися мулом[4].

Примітки

1. Бєлозоров С. Т. Африка. — К.: Радянська школа, 1957.
2. Sediment Laden Drainages (англійською) . Lunar and Planetary Institute, USRA. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 31 березня 2009.
3. Earth from Space (англійською) . NASA. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 31 березня 2009. [Архівовано 2012-02-14 у Wayback Machine.]
4. Betsiboka River Floods, Madagascar-January 2009 (англійською) . NASA Image of the Day. 30 березня 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.

Посилання