Бесарабівський ентомологічний заказник
Ентомологічний заказник «Бесара́бівський» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення. Розташований біля села Бесарабівка Берестинського району. Загальна площа — 5,6 га. Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1]. У 2005 році було підписано охоронне зобов'язання, згідно з якими відповідальною за охорону була визначена Кегичівська районна державна адміністрація[1]. У жовтні 2012 року стало питання щодо визначення нового охоронця, оскільки в зв'язку із обмеженим бюджетним фінансуванням районна державна адміністрація не може виконувати всі необхідні функції по охороні заказника. Відбулися зустрічі з Бессарабівським сільським головою, в ході яких з'ясовувалося питання щодо можливості взяття охоронного зобов'язання сільською радою, оскільки в місцевих бюджетах існують спеціальні фонди охорони довкілля, за рахунок яких і могли б проводитися охоронні заходи. У 2012 році це питання залишилось невирішеним[2]. ОписЗаказник розташований на південний захід від села Бессарабівка, на правому березі річки Багата на схилах балки, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями. Тип рельєфу — рельєф складний, крутизна схилів — до 12°, експозиція ділянки південно-східна[3]. Ґрунти — чорноземи звичайні змиті[3]. Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — пасовища[3]. Заказник «Бесарабівський» є одним із найцінніших у созологічному відношенні малих об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області[4]. Рослинність заказника представлена фрагментами справжніх степів із злаково-різнотравними угрупованнями, в яких домінують пирій повзучий, тонконіг вузьколистий (мятлик вузьколистий) (Poa angustifolia), типчак[3]. Рідкісні рослинні угруповання, що занесені до Зеленої книги України та Зеленого списку Харківської області, — формації ковили Лессінга, ковили волосистої, ковили найкрасивішої та грудниці волохатої[5]. В заказнику трапляється астрагал шерстистоквітковий, занесений до Європейського Червоного списку, а також представлені види рослин, що занесені до Червоного списку Харківської області: астрагал пухнастоцвітий, барвінок трав'янистий, кермечник татарський, півники карликові, шавлія поникла[5] В заказнику зберігаються цінні лікарські рослини: деревій майже звичайний (Achillea submillefolium), цикорій звичайний, подорожник ланцетолистий, подорожник великий, подорожник степовий (Plantago stepposa), полин австрійський (Artemisia austriaca)[3]. Основний об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин: бджоли (евцери, галікти, андрени, меліти), джмелі, метелики[3]. Заказник — місце поселення близько 20 видів корисних комах-запилювачів[5]. До ентомофауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до Червоної книги України: джміль глинистий, джміль моховий, махаон, совка сокиркова[6][7]. У заказнику мешкає рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus), який був у Червоній книзі України, але вилучений з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня[6][8]. ДослідженняДослідження можливостей оптимізації мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області дозволили зробити рекомендації доцільності розширення ентомологічного заказника «Бесарабівський». Заказник межує з природними територіями, де гарно збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Бесарабівський»[9]. Заповідний режимЗаказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав[3]. Завданнями заказника є[10]:
На території забороняється[1][10]:
Дозволяється на території заказника[10]:
Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області[10]. Література
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia