Бернард Свідницький
Берна́рд (пол. Bernard; 1288/1291 — 6 травня 1326) — князь Свідницький (1301—1326), Яворський (1301—1312) і Зембицький (1301—1322). Представник роду Свідницьких П'ястів. Другий син яворського князя Болеслава І. Імена
БіографіяБернард народився між 1288 і 1291 роками. Він був другим сином яворського князя Болеслава І і Беатриси Бранденбург-Зальцведельської. Після смерті старшого брата він став головним спадкоємцем батьківського престолу. На момент смерті батька в 1301 році Бернард був неповнолітнім, тому чотири роки перебував під опікою матері та дядька Германа Бранденбург-Зальцведельського. 1305 року він досяг повноліття, став повноправним розпорядником Свідниці, Явора і Зембиці, а також опікуном над молодшими братами. 1308 року Бернард уклав союз із баварським герцогом Людвігом IV, видавши за нього свою сестру Беатрису, а 1310 року — союз із Польщею, взявши за дружину Кунегунду, доньку польського короля Володислава І Локетка. 1311 року Бернард був посередником на переговорах в Оломоуці щодо долі Опавського князівства. За результатами цих переговорів князівство перейшло до домену Йоганна, короля Богемії, який виплатив легницькому князю Болеславу, що претендував на нього компенсацію. Згодом, Бернард викупив у останнього Немчу. 1312 року Бернард віддав братові Генріху в уділ Явір і Львувек, а 1322 року передав Болеславу Зембицю. Самому Бернардові залишилося лише Свідницьке князівство. На початку 1320-х років Бернард як союзник польського короля Володислава І воював проти Ґлоґівських князів. 1322 року він взяв участь у поході Тевтонського ордену до Великого князівства Литовського. Бернард помер 6 травня 1326 року й був похований у Крешівському монастирі. Сім'я
Джерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернард Свідницький |
Portal di Ensiklopedia Dunia