Берзін Ян Карлович

Берзін Ян Карлович
латис. Pēteris Ķuzis
Ім'я при народженні	латис. Pēteris Ķuzis
Псевдо	Ziemilis[1] і Olonietis[1]
Народився	13 (25) листопада 1889  Яунпілс, Jaunpils Parish^d, Тукумський повіт^d, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер	29 липня 1938(1938-07-29)[2] (48 років)  Комунарка^[d], Q4238230?, Московська область, РРФСР, СРСР або Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	Латвія  Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик, дипломат, військовослужбовець
Знання мов	латиська
Учасник	громадянська війна в Іспанії, Революція 1905—1907, Перша світова війна, Лютнева революція і October riots in Petrograd^d
Військове звання	генерал і армійський комісар 2-го рангу
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Берзін Ян Карлович, справжнє ім'я Петеріс Янович Кюзіс (13 (25) листопада 1889 , Яунпілс, Курляндська губернія  — 29 липня 1938(1938-07-29) , Комунарка^[d], Московська область і Будівля органів держбезпеки на Луб'янці ) — радянський військовий і політичний діяч, один з творців і керівник радянської військової розвідки, армійський комісар 2-го рангу (1937).

Народився в сім'ї батрака-латиша. У 1905 році вступив в РСДРП. Активний учасник революції 1905—1907 рр. У 1907 році за вбивство поліцейського засуджений до 8 років каторги, але через неповноліття термін скорочений до 2 років. У 1911 році знову заарештований за революційну діяльність і засланий в Іркутську губернію, звідки втік у 1914 році з підробленими документами, на ім'я Яна Карловича Берзіна.

Під час Першої світової війни призваний в армію, звідки дезертував. Працював слюсарем на заводах Петрограда. Активно брав участь в Лютневій революції. Під час Жовтневого збройного повстання 1917 року член партійного комітету у Виборзькому районі й член Петроградського комітету.

Дати біографії

• З грудня 1917 працював в апараті ВЧК РРФСР.
• У січні — травні 1919 року — заступник наркома внутрішніх справ Радянської Латвії.
• У грудні 1920 року переведений на службу в Розвідуправління РККА.
• У березні 1924 — квітні 1935 року — начальник 4-го розвідувального управління штабу РСЧА, фактично створив систему військової розвідки СРСР.
• 1932—1934 — після серії скандальних провалів у роботі радянської військової розвідки був переміщений на посаду заступника командувача військами Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, але фактично там не працював.
• 1936—1937 — головний військовий радник в армії республіканської Іспанії під ім'ям генерала Доніцетті.
• Травень 1937 — повернення в СРСР і знову на пост начальника Розвідуправління.
• 1 серпня 1937 знятий з поста начальника Розвідуправління з направленням у розпорядження Наркома оборони СРСР
• 27 листопада 1937 — був заарештований і звинувачений в «антирадянській троцькістській терористичній діяльності».
• 29 липня 1938 — розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітований посмертно 28 липня 1956.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Берзин Ян Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

• 100 великих розвідників [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Берзін Я. К. на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Берзін Я. К. на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Заміна капітанів [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Портал «Біографії»   Портал «СРСР»