Бересть (Польща)

Село
Бересть
пол. Bereść


Координати 50°48′00″ пн. ш. 23°37′00″ сх. д. / 50.8° пн. ш. 23.61666667° сх. д. / 50.8; 23.61666667

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Грабовець
Населення 289 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Автомобільний код LZA
SIMC 0888468
GeoNames 776237
OSM ↑3111915 ·R (Гміна Грабовець)
Бересть. Карта розташування: Польща
Бересть
Бересть
Бересть (Польща)
Бересть. Карта розташування: Люблінське воєводство
Бересть
Бересть
Бересть (Люблінське воєводство)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бересть (значення).

Бересть[2] (пол. Bereść) — село в Польщі, у гміні Грабовець Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 289 осіб (2011[1]).

Історія

1735 року в селі зведено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці[2]. У часи входження до Російської імперії, село належало до Грубешівського повіту Люблинської губернії[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3]. У 1903—1908 роках зведена нова православна мурована церква в російському стилі, а стара була розібрана[2]. На цвинтарі була православна каплиця, яка згоріла під час Першої світової війни[2].

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 100 будинків (з них 80 житлових) та 577 мешканців, з них[4]:

  • 281 чоловік та 296 жінок;
  • 462 православних, 104 римо-католика, 11 юдеїв;
  • 386 українців, 179 поляків, 11 євреїв, 1 особа іншої національності.

На сусідній однойменній колонії було 12 домів і 75 жителів, з яких 49 українців (при 60 православних і 15 римо-католиків)[4].

У 1942—1943 роках за доносами коменданта польської поліції Шипульського німецька жандармерія розстріляла в селі декількох українців за те, що вони начебто були комуністами[2]. Протягом цього часу поляки постійно здійснювали напади і вбивства місцевого українського населення[2]. У 1943 році в селі проживало 784 українці та 194 поляків[2].

21 березня 1944 року (за польськими даними — 16 березня) відділ Армії Крайової на чолі з Юзефом Шмєхом («Чьонґом») вчинили розправу над українцями, вбивши щонайменше 209 людей з Берестя та 38 осіб з інших сіл, серед них багато дітей та жінок. Польські шовіністи ще нападали на село 2.04.1944 і 9.06.1944, убивши при цьому ще щонайменше 31 українця[2].

Після 1945 року колишня православна церква була розібрана[2].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 153 33 102 18
Жінки 136 28 76 32
Разом 289 61 178 50

Особистості

Народилися

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Богдан Гук. Bereść. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 15 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
  3. ↑ а б Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  4. ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. (пол.)
  5. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Посилання