Березівський район (1923—2020)
Березі́вський райо́н — колишній район на сході Одеської області України. Район утворений 1923 року. Площа району — 1,6 тис. км² (4,8 % від території області), у тому числі сільськогосподарські угіддя — 136,4 тис. га, із них рілля — 108,8 тис. га. Населення — 33,0 тис. осіб, станом на 2019 рік. Районний центр — місто Березівка. 17 липня 2020 року був ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Територія району ввійшла до складу новоствореного Березівського району. ПриродаРайон був розташований на сході Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції; північно-східні околиці — в межах Причорноморської середньостепової[5]. Територія району лежала на Причорноморській низовині, це плоскохвиляста і середньохвиляста лесова рівнина з абсолютними висотами 100—150 м, розчленована широкими долинами; на південному сході степові блюдця[6][5]. У районі були сильно розвинуті ерозійні процеси, балки та яри[5]. Район межував на півночі з Миколаївським, на північному заході — Ширяївським, на південному заході — Іванівським, на півдні — Лиманським районами Одеської області, на сході — Доманівським, Веселинівським і Березанським районами Миколаївської області. Корисні копалини: вапняки, глина, кварцити, пісок[5]. Клімат помірно континентальний. Пересічна температура січня -4 °C, липня +22 °C[5]. Період з температурою понад +10 °C становить 178 днів[5]. Середня норма атмосферних опадів — 410 мм на рік. Максимум припадає на теплий період року[5]. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить у межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[5]. Гідрографічна мережа району представлена річками Тилігул (центральна частина району), Царега (південний схід), Балай (південний захід), що впадає до Тилігульського лиману Чорного моря і пересихає влітку на окремих ділянках. Для місцевих потреб споруджено 54 стави із загальною площею водної поверхні 605; пробурено 250 артезіанських свердловин[5].
З ґрунтів найбільш поширені чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, лучно-чорноземні та дернові оглеєні глинисто-піщані ґрунти (долина Тилігулу)[5]. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 5,9 тис. га[5]. Серед деревних порід переважають біла акація, дуб, сосна, горіх, в'яз, гледичія[5]. Охорона природиУ районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
ІсторіяБерезівський район було утворено 1923 року[6][7] на території колишнього Вознесенської повіту, а саме, на території волостей: Завадівська, Поричанська, Роштатська, Ново-Покровська, Раснопільська, Березанська і м. Березівка. У листопаді 1928 року в районі було створено першу в СРСР машинно-тракторну станцію (МТС) імені Т. Г. Шевченка[6].
Адміністративний поділАдміністративно-територіально район до липня 2020 року поділявся на 1 міську громаду, 11 сільських громад та 4 селищних громад, які об'єднують 226 населених пунктів та підпорядковані Березівській районній раді. Адміністративний центр — місто Березівка[8].
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березівського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,85 % (проголосували 13 327 із 25 701 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,23 % (5 495 виборців); Юлія Тимошенко — 16,49 % (2 197 виборців), Сергій Тігіпко — 13,06 % (1 741 виборців), Олег Ляшко — 6,54 % (871 виборців), Вадим Рабінович — 4,72 % (629 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,33 %.[9] НаселенняСтаном на 2015 рік у районі проживало 33,91 тис. осіб, з них міського населення — 12,5 тис. осіб, сільського — 21,4 тис. осіб[10]. Чисельність населення району на 1 січня 2009 року становило 34,4 тис. осіб, в тому числі міське населення — 12,5 тис. осіб (м. Березівка — 9,7 тис. осіб, смт Раухівка — 2,8 тис. осіб), сільське населення — 21,9 тис. осіб. Станом на 1988 рік, населення району становило 37,3 тис. осіб, з якого міського — 11,6 тис. осіб[5]. Розподіл населення за віком та статтю (2001)[11]:
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:
На території району 1 місто (Березівка), 1 селище міського типу (Раухівка) та 65 сільських населених пунктів[5]. 2013 року з обліку зняте село Лукашівка. Охорона здоров'яУ районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, _ амбулаторії загальної практики сімейної медицини та _ фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та _ працівників середнього медичного персоналу. Відомі уродженціУ районі народились:
ЕкономікаЗа радянських часів в господарстві району провідне місце належало сільському господарству. Трудові ресурси складають майже половину загальної чисельності населення. ПромисловістьОсновними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова (переробка сільськогосподарської сировини), виробництво будівельних матеріалів[5]. Найбільшими підприємствами були: Березівський завод сухого знежиреного молока, комбікормовий, хлібний, цегельний та завод продтоварів, кар'єр по розробці будівельних матеріалів[6][5]. Сільське господарствоЗемельні ресурси району (станом на 1986 рік):
За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування зернових[5]. Основні польові культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник; овочівництво (помідори, капуста, огірки та ін.), садівництво (яблуні, вишні), виноградарство. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби[5]. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 3 радгоспів, працювала птахофабрика, районне об'єднання «Сільгосптехніка»[6][5]. Створено Березівську лісомеліоративну станцію.
Сфера послугТранспортРайцентр Березівка розташовується за 90 км від обласного центру, міста Одеса. Залізничні станції: Березівка, Раухівка, Раухівка Північна.
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 420 км, з яких із твердим покриттям — 403 км[5]. КультураУ районному центрі створено і функціонує краєзнавчий музей, _ центрів культури і дозвілля, клубних закладів (за часів УРСР 13 будинків культури та 39 клубів), _ школи-мистецтв, _ бібліотек (за часів УРСР 37), за часів УРСР діяло 3 кінотеатри та 55 кіноустановок[6].
ОсвітаЗа радянських часів у районі було створено Березівський зоотехнічний технікум, 2 професійно-технічні училища, працювало 49 загальноосвітніх шкіл і 1 музична[5].
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia