|
Березники (Звягельський район)
Березники́ — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 522 особи (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради. Загальна інформаціяРозташоване за 26 км від Ємільчиного та 51 км від залізничної станції Яблунець[1]. НаселенняВідповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 608 осіб, з них: православних — 580, чоловіків — 327, жінок — 281[2]. В кінці 19 століття в селі нараховувалося 92 двори та 525 мешканців[3]. Станом на 1906 рік — 114 дворів та 659 мешканців[4], у 1923 році — 883 особи, дворів — 151[5]. У 1972 році кількість мешканців становила 825 осіб, дворів — 215[1]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 603 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 522 особи[6]. ІсторіяЗасноване наприкінці 18 століття[1]. В кінці 19 століття — село у Городницькій волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 40 верст від центру повіту, міста Новоград-Волинський та 20 верст від волосного центру, містечка Городниця. Власність Заленських, раніше входила до городницького ключа князів Корецьких, пізніше належала литовському стольнику Юзефові Чарторийському, через доньку котрого перейшло у володіння Генріка Любомирського[3]. Належало до православної парафії в Городниці (20 верст)[7]. У 1906 році — сільце Городницької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 41 версту, до волосної управи, в міст. Городниця — 14 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Городниці[4]. У 1923 році — сільце; включене до складу новоствореної Березниківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Городницького району Житомирської округи; адміністративний центр сільської ради[8]. Розміщувалося за 15 верст від районного центру, міст. Городниця[5]. В період голодомору в 1932—1933 роках в селі загинуло 6 чоловік, з яких 5 на сьогодні відомі[9]. Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-ті роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 33 мешканців села, з яких 21 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі[10]. На фронтах Другої світової війни воювали 90 селян, з них 40 загинули, 45 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено обеліск Слави. В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерново-тваринницького напрямку, який обробляв 3,6 тис. га земель, з них 1,9 тис. ріллі. В селі була восьмирічка школа, бібліотека, клуб, медпункт, відділення зв'язку, магазин[1]. 28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Городницького району, в складі сільської ради увійшло до Ємільчинського району Житомирської області[8]. 29 березня 2017 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, село увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[12]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
