Бевз Валентина Григорівна
Валентина Григорівна Бевз (26 квітня 1955, Маркуші, Житомирська область — 3 березня 2021, Київ) — українська методистка в галузі математики, доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і теорії та методики навчання математики НПУ імені М. П. Драгоманова[1]. БіографіяНародилася в селі Маркуші Бердичівського району Житомирської області в учительській родині[1]:
Після закінчення школи у 1972 році вступила до Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), а в 1976 році закінчила з відзнакою фізико-математичний факультет цього інституту за спеціальністю «математика»[4]. З 1976 розпочала педагогічну трудову діяльність в школі № 26 міста Києва на посаді вчительки математики[1]. З 1980 по 1991 викладала математику на кафедрі природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян Київського інституту інженерів цивільної авіації (тепер Національний авіаційний університет). Протягом цього часу неодноразово була на стажуванні в інших країнах: Камбоджа, В'єтнам, Лаос тощо[4]. З 1991 до 2021 року працювала в НПУ імені М. П. Драгоманова на посадах: асистентки, старшої викладачки (з 1993), доцентки (з 1994), професорки (з 2008) кафедри математики і теорії та методики навчання математики[4]. Наукова діяльністьУ 1990 році Валентина Бевз захистила кандидатську дисертацію на тему «Методические основы построения системы стереометрических упражнений» (російською мовою) за спеціальністю 13.00.02 — «методика викладання математики» і здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Наукова керівниця — старша наукова співробітниця лабораторії фізики та математики Науково-дослідного інституту педагогіки Хмара Тамара Миколаївна[4]. У 1995 році їй присвоєно вчене звання доцента[1]. 24 квітня 2007 року захистила докторську дисертацію на тему «Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів» за спеціальністю 13.00.02 — «теорія та методика навчання математики» і отримала науковий ступінь доктора педагогічних наук. Її науковим консультантом був дійсний член АПН України, доктор фізико-математичних наук, професор Шкіль Микола Іванович[5]. Валентина Бевз успішно поєднувала наукову роботу з педагогічною. Читала лекційні курси «Історія математики» і «Методика навчання математики», а також авторські спецкурси: «Методичні основи побудови системи стереометричних задач», «Історія розвитку математичної освіти в Україні», «Математика як наука і навчальний процес», «Історія науки в шкільному курсі математики», «Інновації у навчанні математики»[4]. Також читала лекції з історії математики в інших педагогічних університетах (в Умані, Луганську, Глухові). На запрошення від МОН України та Інститутів післядипломної освіти систематично виступала на семінарах для вчителів математики[6]. Авторка понад 600 наукових і методичних праць, серед яких підручники з математики, навчальні посібники для учнів і студентів, навчально-методичні посібники для студентів і вчителів, науково-методичні та популярні статті. Вона співавторка Державних стандартів, програми та підручників з математики (1–6 кл.), алгебри (7–11 кл.), геометрії (7–11 кл.) для 12-річної школи і методичних комплектів до них[7]. Валентина Бевз із 2000 року керувала аспірантами і докторантами. Під її керівництвом захистилися 11 аспірантів і 3 доктори педагогічних наук[4]. Неодноразово брала участь у міжнародних конференціях. Разом із Тетяною Годованюк започаткувала Всеукраїнську студентську конференцію «Історія науки майбутньому вчителеві», яка проводиться один раз на два роки на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини[8]. Працювала в журналі «Математика в школі» спершу заступницею головної редакторки (якою була Тамара Хмара), а потім і головною редакторкою[9]. Валентина Бевз нагороджена нагрудними знаками МОН України «Відмінник освіти України» (2004), «Василь Сухомлинський» (2006) та «За наукові досягнення» (2010)[4]. Основні публікації
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia