Баркасово
Баркасово — село в Батівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. ГеографіяСелом протікає річка Мочонка, ліва притока Латориці. ІсторіяІсторичні відомості говорять про те, що село засновано більш як 700 років тому. Перші згадки про нього датуються 1312 роком, коли село в спадок дістав Томаш, син майстра Донча. Вважається, що назва села походить від уг. berek «місце, поросле кущами, деревами» та aszó «(пересихаючий) потік, рівчак»[1]. У 1447 році село переходить у власність Жігмонда Чопі. Протягом минулих століть найбільші володіння на території села мали сім'ї Часловців, Бедів, Мелітів, Борнемісс, Чакі і Печі. На південь від Баркасова, обабіч мертвого русла безіменної річки, в урочищі Надь Мезе — багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою перших століть нашої ери та давньослов'янського часу (VIII—IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР. У 1700 році у селі функціонувала лікувальна купіль на базі мінерального джерела. У 1806 році в селі була школа. Залізнична станція була створена на відкритій 1872 року залізниці Чоп — Мукачеве. ПрисілкиГержені Гержені — колишнє село в Україні, у Закарпатській області. Об'єднане із селом Баркасово. Згадки: 1312 — Kyrsan, 1364 — Kirsano, 1524 — Gyrsano, 1542 — Chyrſano, 1543 — Gerzano, 1550 — Gerſano, 1596 — Girsano, 1808 — Gerzsenő, Gerţenowa, 1882 — Gersenő, 1944 — Gerzsenó. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2173 особи, з яких 1018 чоловіків та 1155 жінок[2]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2233 особи[3]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Туристичні місця
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia