Баринова Олена Петрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баринова.
Баринова Олена Петрівна
Дата народження13 січня 1952(1952-01-13) (72 роки)
Місце народженняЧерняховськ, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв і Всеросійський державний інститут кінематографії
Професіяаніматорка, кінорежисерка, сценаристка
ЗакладКиївська кіностудія науково-популярних фільмів
IMDbID 7111291

Олена Петрівна Баринова (Барінова-Нечаєва; нар. 1952, Черняховськ, Калінінградська область, РРФСР, СРСР) — радянська мультиплікаторка і режисерка, театральна художниця.

Біографія

Олена Баринова народилася 13 січня 1952 року в Черняховську (Калінінградська область). Навчалася (1969—71) у Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії (на факультеті театральних художників)

У 1976 році закінчила режисерський факультет ВДІКу. Працювала на студіях «Київнаукфільм» (1976-84) та «Союзмультфільм» (1985—96).

Мультфільми поставлені в жанрі казок, нерідко з елементами сатири-гротеску (найбільш відомий — «Савушкін, який не вірив у чудеса») або пародії (у мультфільмі «Золоте курча» обігрується ряд елементів з «Осіннього марафону»). Керівник дитячої студії «Школа анімаційного мистецтва» з 1996 року.

З 2005 року — кураторка факультету художників-аніматорів Коледжу кіно, ТБ та мультимедіа при ВДІКу.

У 2008 році почала знімати продовження серії мультфільмів «Троє з Простоквашино»[1], але в 2009 р. проект було зупинено через брак фінансування[2]. Надалі продовження («Весна в Простоквашино» 2010 р., серіал «Простоквашино» 2018 р.) були зняті іншими режисерами.

Була одружена з російським кінорежисером Леонідом Нечаєвим, розлучилася.

Нагороди та призи

  • «Хто отримає ананас?»:
    • 1978 — Бронзова медаль ВДНГ;
    • 1978 — ВКФ «Молодість-78» у Києві, Приз;
  • «Пиріг зі сміяницею» — 1980 — ВКФ «Молодість-80» у Києві, Гран-прі;
  • «Золоте курча»:
    • 1981 — ВКФ «Казка» в Москві, Приз;
    • 1981 — ВКФ «Молодість-81» у Києві, Приз;
  • «Савушкін, який не вірив у чудеса»:
    • 1983 — Всесоюзний Фестиваль мистецтв «Молоді голоси», Приз;
    • 1984 — ВКФ у Києві, Друга премія.[3]

Фільмографія

Режисер-постановник мультфільмів:

Сценарист:

Примітки

  1. ↑ Через 30 років мультфільм "Простоквашино" матиме продовження. УНІАН. 17 липня 2008. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 27 січня 2023.
  2. ↑ https://www.mk.ru/culture/article/2009/09/03/345074-bez-nashego-prostokvashino.html
  3. ↑ Сергей Капков. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М. : Алгоритм, 2006. — 816 с. — 3000 прим. — ISBN 5-9265-0319-4. Стр. 95-96.

Джерела