У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Баринова.
Олена Петрівна Баринова (Барінова-Нечаєва; нар. 1952, Черняховськ, Калінінградська область, РРФСР, СРСР) — радянська мультиплікаторка і режисерка, театральна художниця.
Біографія
Олена Баринова народилася 13 січня 1952 року в Черняховську (Калінінградська область). Навчалася (1969—71) у Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії (на факультеті театральних художників)
У 1976 році закінчила режисерський факультет ВДІКу. Працювала на студіях «Київнаукфільм» (1976-84) та «Союзмультфільм» (1985—96).
Мультфільми поставлені в жанрі казок, нерідко з елементами сатири-гротеску (найбільш відомий — «Савушкін, який не вірив у чудеса») або пародії (у мультфільмі «Золоте курча» обігрується ряд елементів з «Осіннього марафону»). Керівник дитячої студії «Школа анімаційного мистецтва» з 1996 року.
З 2005 року — кураторка факультету художників-аніматорів Коледжу кіно, ТБ та мультимедіа при ВДІКу.
У 2008 році почала знімати продовження серії мультфільмів «Троє з Простоквашино»[1], але в 2009 р. проект було зупинено через брак фінансування[2]. Надалі продовження («Весна в Простоквашино» 2010 р., серіал «Простоквашино» 2018 р.) були зняті іншими режисерами.
Була одружена з російським кінорежисером Леонідом Нечаєвим, розлучилася.
Нагороди та призи
- «Хто отримає ананас?»:
- 1978 — Бронзова медаль ВДНГ;
- 1978 — ВКФ «Молодість-78» у Києві, Приз;
- «Пиріг зі сміяницею» — 1980 — ВКФ «Молодість-80» у Києві, Гран-прі;
- «Золоте курча»:
- 1981 — ВКФ «Казка» в Москві, Приз;
- 1981 — ВКФ «Молодість-81» у Києві, Приз;
- «Савушкін, який не вірив у чудеса»:
- 1983 — Всесоюзний Фестиваль мистецтв «Молоді голоси», Приз;
- 1984 — ВКФ у Києві, Друга премія.[3]
Фільмографія
Режисер-постановник мультфільмів:
Сценарист:
Примітки
Джерела