Село Базаліївка знаходиться на лівому березі річки Великий Бурлук, яка через 3 км впадає в річку Сіверський Донець, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Василенкове. Русло річки сильно заболочене.
За даними на 1864 рік у козачій слободі Новобєлгородської волостіВовчанського повіту мешкало 1613 осіб (798 чоловічої статі та 815 — жіночої), налічувалось 298 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4298 осіб[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району, село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.[4]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 848 осіб, з яких 392 чоловіки та 456 жінок[5].
Барвінський Віктор Олександрович — український історик та архівіст доби Розстріляного відродження. Досліджував історію Гетьманщини XVI—XVIII ст., зокрема питання заселення і становища селян до і після Хмельниччини. Учень Дмитра Багалія.[8]
За даними архієпископа Філарета Гумілевського (XIX сторіччя), коло Базаліївки знаходилися п'ять курганів-братів: Бражник, Великий, Безіменний, та ще два розритих кургани.[9]
