Бабій Олександр Миколайович

Олександр Бабій
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Миколайович Бабій
Народження	9 липня 1968(1968-07-09) (56 років)
	Ташкент, СРСР
Зріст	177 см
Вага	76 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989 «Поділля» Хмельницький 0 (0) 1991–1992 «Темп» (Шепетівка) 55 (4) 1992–1993 «Нива» (Тернопіль) 43 (5) 1994 «Сталь» (Алчевськ) 15 (5) 1994–1995 «Шахтар» (Донецьк) 29 (2) 1995 «Торпедо» (Запоріжжя) 4 (0) 1995 «Сталь» (Алчевськ) 13 (2) 1996 «Металург» (Запоріжжя) 27 (4) 1997 «Шахтар» (Донецьк) 26 (3) 1997 →  «Шахтар-2» 2 (0) 1998–1999 «Зеніт» 44 (4) 1998 →  «Зеніт-2» 1 (0) 2000 «Сталь» (Алчевськ) 12 (2) 2001 «Локомотив» (НН) 16 (0) 2001 «Арсенал» (Тула) 15 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 10 грудня 2012.

Олекса́ндр Микола́йович Бабій (нар. 9 липня 1968, Ташкент) — український футболіст, захисник.

Насамперед відомий виступами за клуби «Шахтар» (Донецьк) та «Зеніт».

Ігрова кар'єра

Народився в Ташкенті, через рік разом з батьками повернувся в їхній рідній Хмельницький. Там почав займатися футболом у дитячо-юнацькій школі № 1 у тренера Володимира Сергійовича Козеренка, після чого потрапив до місцевого клубу «Поділля», але за основну команду не грав.

У дорослому футболі дебютував на початку 1991 року виступами за шепетівський «Темп». В тому ж році Бабій допоміг команді виграти Кубок УРСР, що дозволило команді наступного року виступати у новоствореній Вищій лізі України 1992 року. 6 березня Бабій дебютував у Вищій лізі в матчі проти миколаївського «Евіса».

Влітку 1992 року, коли «Темп» займав останнє місце і втратив шанси на порятунок, Бабій, провівши 10 матчів за клуб, перейшов у тернопільську «Ниву», в якій до кінця сезону зіграв 4 гри і забив один гол, допомігши команді здобути 4 місце в групі Б. Наступного сезону Бабій став основним гравцем команди, зігравши в усіх 30 матчах чемпіонату.

У січні 1994 року перейшов у першолігову алчевську «Сталь», але вже влітку того ж року підписав контракт з віце-чемпіоном країни донецьким «Шахтарем». Провівши один сезон, в якому Бабій допоміг «гірнякам» виграти кубок України, Олександр наступні півтора року виступав за запорізькі «Торпедо» та «Металург».

На початку 1997 року знову повернувся в «Шахтар», з яким того сезону став срібним призером чемпіонату і володарем кубка країни, але вже через рік, у січні 1998 року поїхав за кордон у російський «Зеніт», з яким в тому ж сезоні став володарем кубка Росії[1]. Всього за пітерців провів два сезони, після чого недовго виступав за аматорський клуб «Шахта „Україна“», а в липні 2000 року знову повернувся в «Сталь», яка цього разу вже грала в Вищій лізі.

Завершив професійну ігрову кар'єру в нижчолігових російських клубах «Локомотив» (НН) та «Арсенал» (Тула).

Після цього час від часу виступав за аматорські клуби: так, у 2003—2004 роках грав у «Південьсталі» (Єнакієве) в кубку України серед аматорів, а 2008 року в клубі «Донбас-Крим» в тому ж турнірі. Крім того, Бабій у складі «Шахтаря» двічі ставав володарем кубка України серед ветеранів[2].

Досягнення

• Володар Кубка УРСР: 1991
• Володар кубка України (2): 1994-95, 1996-97
• Володар Кубка Росії: 1998–99

Примітки

1. Історія дня. У Зеніт потрапив після п'яного дебошу в Шахтарі. Круті повороти футболіста, який мав проблеми з алкоголем. Champion.com.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка); Недійсний |url-status=no (довідка)
2. Интервью. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 11 грудня 2012., «Спорт день за днём», 10 июня 2007.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті Transfermarkt [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»