Б'янка (супутник)

Б'янка


Б'янка на орбіті навколо Урана

Дані про відкриття
Дата відкриття 23 січня 1986
Відкривач(і) Бредфорд Сміт/«Вояджер 2»
Планета Уран
Номер Уран VIII
Орбітальні характеристики
Велика піввісь км
Середній радіус орбіти 59 165 км
Орбітальний період 0,43458 діб
Ексцентриситет орбіти 0,00088
Нахил орбіти 0,162° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр 64 × 46 км
Площа поверхні (оціночно) ~8300 км²
Об'єм (оціночно) ~71 000 км³
Маса (оціночно) ~9,2× 1016 кг
Густина (оціночно) 1,3 г/см³
Прискорення вільного падіння (оціночно) 0, 0086 м/с²
Період обертання навколо своєї осі синхронний (припущення) діб
Нахил осі обертання (припущення) 0°
Альбедо (припущення) 0,07
Атмосферний тиск 0 Па
Температура поверхні (оціночно) ~64 К
Атмосфера
Інші позначення
Уран VIII

Б'янка у Вікісховищі

Б'янка, або Біанка[1], також Уран VIII — внутрішній супутник Урана. Названо на честь сестри Катріни з п'єси Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої».

Б'янку було відкрито 23 січня 1986 р. на знімку, зробленому «Вояджером-2», та присвоєно тимчасову назву S/1986 U 9. На знімках «Вояджера-2» Б'янка виглядає як витягнутий об'єкт, головна вісь якого спрямована в бік Урана. Співвідношення осей протяжного сфероїда Б'янки становить 0,7 ± 0,2[2]. Її поверхня має сірий колір[2].

Б'янка належить до супутників групи Порції, до якої також входять Белінда, Крессида, Дездемона, Порція, Джульєтта, Купідон, Розалінда і Пердіта. Ці супутники мають схожі орбіти та фотометричні властивості[3]. Крім її орбіти, радіуса 27 км і геометричного альбедо 0,08, про неї практично нічого невідомо[4].

Посилання

Див. також

Примітки

  1. ↑ Астрономічний календар ГАО НАНУ
  2. ↑ а б Karkoschka, Erich (1 травня 2001). Voyager's Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. Т. 151, № 1. с. 69—77. doi:10.1006/icar.2001.6597. ISSN 0019-1035. Процитовано 17 січня 2024.
  3. ↑ Karkoschka, Erich (1 травня 2001). Comprehensive Photometry of the Rings and 16 Satellites of Uranus with the Hubble Space Telescope. Icarus. Т. 151, № 1. с. 51—68. doi:10.1006/icar.2001.6596. ISSN 0019-1035. Процитовано 17 січня 2024.
  4. ↑ Jacobson, R. A. (1998-03). The Orbits of the Inner Uranian Satellites from [ITAL]Hubble[/ITAL] [ITAL]Space[/ITAL] [ITAL]T[/ITAL][ITAL]elescope[/ITAL] and [ITAL]V[/ITAL][ITAL]oyager[/ITAL] [ITAL]2[/ITAL] Observations. The Astronomical Journal. Т. 115, № 3. с. 1195—1199. doi:10.1086/300263. ISSN 0004-6256. Процитовано 17 січня 2024.