Аслі та Керем
«Аслі́ та Кере́м» (азерб. Əsli və Kərəm; тур. Kerem ile Aslı), «Аслі́ і Кяра́м» (вірм. Ասլի և Քյարամ) — поширений у народів Закавказзя, Малої та Середньої Азії анонімний романтичний дастан, у якому оспівується любов між мусульманином Кярамом і вірменкою Аслі (або Маріам). Азербайджанська версія склалася, ймовірно, у XVI столітті[1]. Інкорпоровані в прозу віршовані партії приписують головному герою — народному співаку (ашугу). Фабулою цього дастану є палке кохання мусульманина (азербайджанця) до християнки (вірменки) — Керема, сина гянджинського хана Зіяда й Аслі, дочки вірменського священика Кара-Кешиша[2]. Але на шляху їхнього поєднання стоїть релігійний фанатизм батька дівчини. Фінал твору трагічний: закохані згоряють у символічному вогні. Релігійна канва сюжету історична; вона сягає часу переселення тюрків-огузів на Захід (XI—XIII століття). Основний пафос дастану, що пронизує всі деталі сюжету, — любов вища від забобонів[1]. Вважають, що азербайджанський дастан склався в період династії Сефевідів і служив містком між місцевими діалектами та класичною мовою, а згодом проник у османську, узбецьку, перську літератури[3]. Туркменська версія більш архаїчна, рясніє етнічними та топонімічними елементами[1]. 1888 року східний любовний роман «Аслі та Кярам» переказав вірменською мовою ашуг Дживані[4]. На основі народного переказу вірменський композитор Григор Сюні[ru] написав однойменну оперу[5]. За мотивами дастану азербайджанський композитор Узеїр Гаджибеков написав оперу «Аслі та Керем»[az] (поставлено 1912 року). На основі цього дастану азербайджанський письменник Ельчин Ефендієв написав у 1980-х роках роман «Махмуд і Маріам»[6][7]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia