Археометалургія

Археометалургія — напрямок історичних досліджень, який досліджує давні виробничо-металургійні релікти. Давня історія металургії.

В Україні цей напрямок започаткував у XIX ст. Є. П. Ковалевський, який виявив біля поселення Городище, що на Луганщині, давні відвали шлаків та залишки плавильних печей, складених з вапнякових плит.

Досягнення археометалургії останніх десятиріч додають якісно нові свідчення в сучасні уявлення про розвиток неолітичної революції, дозволяють виділити окрему усталену спільноту гірників-металургів і поставити її поруч зі спільнотами рільників і скотарів як важливу складову поступу неолітичної революції.[1]

Примітки

1. Гайко Г., Білецький В. Сакральна складова феномену відкриття й освоєння перших металів //Схід, 2014.

Література

• Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкаго кряжа, 1829 р.
• Черных Е. Н. Металл — человек — время. — М.: Наука, 1972. — 208 с.
• Hauptmann A. Zur fruhen Metallurgie des kupfers in Fenan// Jordanien. Veroffentlichungen aus Deutschen Bergbau-Muzeum, Nr. 87, Bochum, 2000.

Джерела

• Археометалургія або викопна слава [Архівовано 8 червня 2012 у Wayback Machine.]