ШлакШлак (нім. Schlacke), жу́желиця[1], жу́жіль[2] — розтоплена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів і використовується для виготовлення в'яжучих матеріалів (шлакоцемент). За хімічним складом наближаються до портландцементного клінкеру з дещо меншим вмістом СаО. Загальний описШлак — металургійний розплав (після твердіння — каменевидна або склоподібна речовина), що зазвичай покриває поверхню рідкого металу при металургійних процесах — плавці сировини, обробці розплавлених проміжних продуктів і рафінуванні металів. Є сплавом оксидів змінного складу; головні компоненти шлаку — кислотний оксид SiO2 і основні оксиди CaO, FeO, MgO, а також нейтральні Al2O3 і (рідше) ZnO. Залежно від переважання тих або інших оксидів шлак називають кислим або основним. Шлаки грають важливу роль у фізико-хімічних процесах металургійного виробництва: вони очищують метал від небажаних домішок, оберігають метал від шкідливої дії газового середовища печі (тобто від окиснення і газонасичення). Шлак формується з порожньої породи руди (або рудних матеріалів), флюсів, золи палива, продуктів окиснення оброблюваних матеріалів, футеровки плавильних агрегатів. У сталеплавильному виробництві шлаки іноді готують в спеціальній печі (т.з. синтетичні шлаки) і потім обробляють ними сталь в процесі випуску її з печі або конвертера в ківш. Заздалегідь підготовлений шлак застосовується при електрошлаковій переплавці металів. Шлак зливають по жолобах у спеціальні ковші — шлаковози. Відвальні шлаки відвозять до шлакових відвалів. УтилізаціяУ чорній металургії шлак є, як правило, побічною продукцією. Шлак — вторинна сировина для отримання будівельних матеріалів (наприклад, шлакоситалів, шлакоблоків), вапняних і фосфорних добрив, а також оборотний продукт в металургії. З доменного шлаку виробляються:
Із сталеплавильних шлаків виготовляють щебінь для дорожнього будівництва; крім того, вони використовуються в аглодоменному і вагранковому виробництвах з метою витягання марганцю, заліза, окислу кальцію, що містяться в них. Феросплавні шлаки переробляються на вапняне борошно, щебінь і шлаковий пісок для будівництва, технологічний порошок для ливарного виробництва, частина їх йде на виплавку готових сплавів. Для виробництва феросплавів отримують і спеціальні шлаки шляхом комплексної переробки руди і чавунів. З природнолегірованого чавуну доцільно методом окиснення переводити в шлак ванадій, марганець, ніобій і інші метали, а потім використовувати цей шлак для виробництва вказаних металів або їх сплавів. КласифікаціяУ кольоровій металургії розрізняють шлаки два види шлаків:
В УкраїніТі чи інші шлаки виробляють всі українські металургійні підприємства, найбільшими з яких є Метінвест Холдинг, АрселорМіттал Кривий Ріг, Дніпровський металургійний комбінат, Інтерпайп[3]. Найбільше переробляють шлаки АрселорМіттал та Recycling Solutions (заснована SCM 2012 року для управління відходами та побічними продуктами)[3]. 2018 року в Україні було перероблено 5 млн тонн металургійних шлаків (приблизно половина потенційно придатних до переробки)[3]. Див. такожДжерела
Література
Посилання
|