Архейський еонАрхе́йський ео́н, архей — еон, що наступив після гадею і передував протерозою. Межі архею проводять по 4,0 млрд і 2,5 млрд років тому[1]. Раніше архей розглядався як ера. Нині поділяється на 4 ери[1]:
Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню на ділянках їх щитів (в Україні — на ділянці Українського щита). Відклади, що утворилися протягом архейського еону, складають архейську еонотему. У більшості регіонів архейські відклади представлено здебільшого гранітоїдами, гнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами архейського еону пов'язано родовища руд хромітів (Австралія, Північна Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза[джерело?] (Канадський щит, Балтійський щит, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометалічні пегматити. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia