Артуро Умберто Ільїя

Артуро Умберто Ільїя
Артуро Умберто Ільїя
ісп. Arturo Umberto Illia Francesconi
	Артуро Умберто Ільїя
Президент Аргентини
	12 жовтня 1963 — 28 червня 1966
Віцепрезидент	Карлос Умберто Перетте
Попередник	Хосе Марія Гідо
Наступник	Хуан Карлос Онганіа
Депутат
	20 квітня 1948 — 30 квітня 1952
Віце-губернатор провінції Кордова
	17 червня 1940 — 19 червня 1943
Попередник	Алехандро Гальярдо
Наступник	Асіс Рамон
Народився	4 серпня 1900 ; Пергаміно, Буенос-Айрес, Аргентина
Помер	18 січня 1983 (82 роки) ; Кордова, Аргентина
Похований	Mausoleum of the Fallen in the Revolution of 1890d
Відомий як	лікар, політик
Країна	Аргентина
Alma mater	Університет Буенос-Айреса
Політична партія	радикальний громадянський союз
Батько	Martín Illiad
У шлюбі з	Сильвія Ельвіра Марторелл де Ільїя (1939–1966)
Професія	лікар
Нагороди
Підпис
	Медіафайли у Вікісховищі

Арту́ро Умбе́рто І́льїя (ісп. Arturo Umberto Illia; 4 серпня 1900 — 18 січня 1983) — аргентинський лікар і політик, президент Аргентини з 12 жовтня 1963 по 28 червня 1966 року.

Ранні роки

Артуро Умберто Ільїя народився 4 серпня 1900 року у Пергаміно, Буенос-Айрес, у родині італійських іммігрантів з Ломбардії Емми Францесконі у Мартіна Ільїя.

У 1918 році вступив до медичної школи Університету Буенос-Айреса. Того ж року він приєднався до руху за реформу університетів Аргентини (Reforma Universitaria), який виник у місті Кордова, й заклав базу для вільної, відкритої та публічної освітньої системи під менш активним впливом католицької церкви.

У ході медичних досліджень Ільїя починає працювати в лікарні Сан-Хуан де Діос у місті Ла-Плата, й у 1927 році отримав диплом.

У 1928 році він зустрівся з президентом Іполіто Ірігоєном, давнім лідером центристської партії Громадянський радикальний союз, й першим вільно обраним президентом Аргентини. Ільїя запропонував йому свої послуги як лікар, та Ірігоєн, у свою чергу, запропонував йому пост медичного представника у будь-якій частині країни. Приставши на цю пропозицію, Ільїя вирішив переїхати до мальовничого Крус-дель-Ехе у провінції Кордова. Він працював там з 1929 до 1963 року, за винятком трьох років (1940–1943), коли він був віце-губернатором провінції.

15 лютого 1939 року він одружився з Сильвією Ельвірою Марторель.

Політична діяльність

Артуро Ільїя став членом Громадянського радикального союзу, коли сягнув повноліття, у 1918 році, під сильним впливом радикально налаштованих батька і його брата. Того ж року він вступив до університету.

З 1929 року, після переїзду в Крус-дель-Ехе, він розпочав активну політичну діяльність, яку він суміщав з професійною. У 1935 році його було обрано сенатором провінційного департаменту Крус-дель-Ехе під час виборів, які відбулись 17 листопада.

На виборах 10 березня 1940 року його було обрано на пост віце-губернатора провінції Кордова. Ільїя займав цей пост до встановлення у країні диктатури Педро Раміреса у 1943 році.

Президентські вибори 1963 року

Після падіння популістського уряду Хуана Перона у 1955 році Аргентину охопив тривалий період політичної нестабільності. У цей період армія мала великий вплив на політику країни, та, попри це вибори все одно відбулись. З 1955 до 1963 року у країні змінилось п'ять президентів, з яких тільки один був демократично обраний: Артуро Фрондісі, який керував країною з 1 травня 1958 року, поки його не було скинуто 29 березня 1962 року в результаті військового перевороту.

Після падіння Фрондісі голова Сенату Хосе Марія Гвідо стає тимчасовим президентом країни, починає процес «нормалізації», який у підсумку призводить до нових виборів, що відбулись 7 липня 1963 року.

31 липня 1963 року Ільїя за підтримки трьох центристських партій був обраний президентом Аргентини.

Ільїя (праворуч) і Шарль де Голль у 1964 році

Артуро Ільїя вступив у посаду президента 12 жовтня 1963 року. На цьому посту він провадить помірковану політику. Був скинутий 28 червня 1966 року військовим переворотом, який став відомим під назвою Аргентинська революція.