Ма́ксімо Марсе́ло Торкуа́то де Альвеа́р (ісп.Máximo Marcelo Torcuato de Alvear; *4 жовтня 1868 — †23 березня 1942) — аргентинський адвокат, політик, дипломат. Займав посаду президента Аргентини з 12 жовтня 1922 до 12 жовтня 1928 року. Його правління було відзначене зростанням автопромисловості і нафтовидобутку Аргентини, відсутністю конфліктів і високими темпами росту ВВП.
У 1922 році президент Ірігоєн оголосив Альвеара своїм наступником.[4] Упродовж його президентського терміну економіка Аргентини сягнула піку продуктивності та несподівано зупинилась через початок Великої Депресії. Після цього Альвеар пішов у відставку з поста глави держави.
Після перевороту 6 вересня1930 року Альвеар стояв на чолі кількох невдалих змов, в тому числі і провальної революції 1932 року. В результаті він був заарештований і засланий до Європи. Отримавши гарантії безпеки від президента Агустіна Хусто, Альвеар повернувся на батьківщину у 1935 році і навіть став кандидатом у президенти від Громадянського радикального союзу. Проте вибори 1937 року Альвеар програв, що історики назвали найбільшою фальсифікацією в аргентинській історії.