|
Артеменко Степан Єлизарович
Арте́менко Степа́н Єлиза́рович (нар. 22 (9) січня 1913 — пом. 5 травня 1977) — командир 3-го стрілецького батальйону 447-го стрілецького полку 387-ї стрілецької дивізії, майор. Двічі Герой Радянського Союзу (27 лютого 1945 року, 31 травня 1945 року). ЖиттєписНародився 22 січня 1913 року в селі Рацулове Одеського повіту Херсонської губернії. Українець. Закінчив 7 класів середньої школи та курси зоотехніків. Працював заступником бригадира колгоспу. У 1935 році призваний до Червоної Армії. З 24 листопада 1937 року[1] працював на посаді дільничого уповноваженого у Роздільнянському районному відділку НКВС[2]. Під час німецько-радянської війни — рядовий, командир взводу, роти і мотострілецького батальйону на Південно-Західному, Центральному, Сталінградському, Першому Білоруському, Першому і Другому Українських фронтах. У вересні 1941 року в оборонних боях під Харковом замінив убитого командира взводу. Взвод утримав свої позиції, за що Артеменко С. Є. отримав свою першу нагороду — медаль «За відвагу», а за кілька днів йому надано військове звання молодший лейтенант. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за вміле командування батальйоном 447-го стрілецького полку (387-а стрілецька дивізія, 61-а армія, 1-й Білоруський фронт) під час прориву ворожої оборони на південь від Варшави, капітан Артеменко С. Є. відзначений званням Героя Радянського Союзу (медаль № 5687). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за бойові заслуги при форсуванні Одри і в боях за Берлін майор Артеменко С. Є. нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Після війни — на керівних посадах у сухопутних військах. Тривалий час був військовим комісаром одного з РВК м. Одеса. Від 1955 — полковник у відставці. Працював на заводі імені Січневого повстання в Одесі. Помер 5 травня 1977 року. Похований в Одесі. Нагороди
інші медалі Пам'ять На батьківщині Героя встановлено бронзове погруддя. В Одесі на будинку, в якому мешкав С. Є. Артеменко, встановлено меморіальну дошку. В Роздільній на будинку районного відділку МВС України встановлено меморіальну дошку. Також у Роздільній на його честь названий провулок. На його честь названо вулицю Артеменка в місті Дубровиця, Рівненської області, так як під його командуванням 447 полк 397-ї Сарненської Червонопрапорної ордена Кутузова другого ступеня стрілецької дивізії, перший вступив на Дубровиччину в січні 1944 року, дислокувався тут тривалий час, аж до початку знаменитої наступальної операції «Багратіон». Артеменко є почесним громадянином Дубровиці.[3] Примітки
Джерела
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
