uk %D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0 %D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0 %D1%82%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0

**Арктична прибережна тундра**
Біом	Тундра
Статус збереження	Відносно стабільний/неушкоджений
Річки	дельта Маккензі
Площа, км²	98200
Країни	США, Канада
Охороняється	49.8%
	Екорегіон позначено зеленим

Арктична тундра (англ. Arctic coastal tundra) — екорегіон на крайній півночі Північної Америки, важливе місце розмноження багатьох диких тварин.

Розташування і геологія

Екорегіон розташований на північному узбережжі, має у своєму складі рівнину східного берега острова Банкс, на Юконі і рівнини річок Андерсон і Хортон у Північно-Західних територіях. Область характеризують низькі, плоскі і болотисті берегові рівнини. Ґрунт узбережжя щільний, вічна мерзлота влітку покривається термокарстовими «талими озерами» з розталого льоду. Зустрічаються крижані клини і пагорби — гідролаколітів з ґрунту і льоду.

Природа

Клімат арктичний і досить теплий лише для проростання рослин наприкінці червня, липні і серпні, але і в цей час року можливі заморозки. В цілому регіон більш вологий і сирий, ніж приполярна тундра, що поширюється на схід до провінції Квебек.

Арктична тундра займає північ тундрової зони. Клімат особливо суворий, і дуже короткий вегетативний період. Зимові вітри досягають там виняткової сили і повністю здувають сніг з пагорбів і переносять його в низини, де утворюють великі кучугури, які не завжди встигають розтанути протягом літа. Під дією сильних морозів в оголеному ґрунті з'являються тріщини, які заповнюються снігом; влітку в цих тріщинах знаходить притулок бідна рослинність. Рослини не покривають ґрунт арктичної тундри суцільно, а розташовуються невеликими групами лише в знижених захищених місцях. Переважними рослинами є мохи і лишайники. Чагарники зовсім відсутні. Озера і болота, вкриті осокою і пушицею, займають більше половини всієї її площі.

Арктичні тундри є літніми пасовищами оленів.

Фауна

Цей регіон є місцем проживання чотирьох стад карибу: західноарктичного, тешекпуцького, центральноарктичного та поркьюпайнського. Серед інших ссавців варто відзначити: вівцебиків, лемінгів, білих ведмедів, моржів, білух, Lepus americanus та Lepus arcticus, лисицю, сірого вовка, Spermophilus parryii та тюленів. Серед птахів варто відзначити: Anser caerulescens, Somateria fischeri, Polysticta stelleri, Somateria spectabilis, Gavia adamsii. Серед риб варто відзначити: Salvelinus alpinus.

Заповідники

Примітки

↑ Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference. University of California Press. ISBN 978-0-520-26256-0.

Посилання

Ecoregions [Архівовано 15 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

[Atlas-1] Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference. University of California Press. ISBN 978-0-520-26256-0.

[1]