Аполлоній (місячний кратер)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аполлоній.
Не плутати з кратером Аполлон.
Характеристики кратера
Аполлоній
Світлина зонда Lunar Orbiter - IV
Координати4°31′ пн. ш. 60°58′ сх. д. / 4.51° пн. ш. 60.96° сх. д. / 4.51; 60.96
Діаметр50,7 км
Довгота ранкового
термінатора		299°
ЕпонімАполлоній Перзький
Аполлоній. Карта розташування: Місяць
Аполлоній
Аполлоній

Кра́тер Аполло́ній (лат. Apollonius) — стародавній метеоритний кратер на північно-східній межі Затоки Успіху Моря Достатку на видимому боці Місяця. Названу присвоєно на честь древньогрецького математика, одного з трьох великих геометрів античності, Аполлонія Перзького (262—190 до н. е.) й затверджено назву Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Кратер утворився в нектарському періоді[1].

Опис кратера

Околиці кратера Аполлоній. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter

Найближчими сусідами кратера є маленькі кратери Бомбеллі[en] і Картан на заході, кратер Делі[en] на північному заході, великий кратер Фірмік на північному сході, кратери Таунлі[en] і Пті[en] на південному сході; кратер Кондон[en] на півдні. На південний схід від кратера знаходиться Море Піни[2]. Західніше від кратера розташовуються борозни Аполлонія. Селенографічні координати центру кратера 4°31′ пн. ш. 60°58′ сх. д. / 4.51° пн. ш. 60.96° сх. д. / 4.51; 60.96, діаметр 50,66 км[3], глибина 2,75 км[4].

Вал кратера перекритий численними невеликими кратерами. Висота валу над навколишньою місцевістю становить 150 м[1]. Дно чаші кратера рівне, заповнене лавою; не має помітних структур, за виключенням декількох дрібних кратерів; характеризується низьким альбедо. Об'єм кратера становить приблизно 2300 км³[1].

Сателітні кратери

Світлина Девіда Кемпбелла
Світлина кратера Аполлоній з борта «Аполлона-11».
Аполлоній[3] Координати Діаметр, км
A 4°49′ пн. ш. 56°51′ сх. д. / 4.82° пн. ш. 56.85° сх. д. / 4.82; 56.85 (Аполлоній A) 24,6
B 5°52′ пн. ш. 57°36′ сх. д. / 5.87° пн. ш. 57.6° сх. д. / 5.87; 57.6 (Аполлоній B) 31,2
E 4°20′ пн. ш. 61°52′ сх. д. / 4.34° пн. ш. 61.86° сх. д. / 4.34; 61.86 (Аполлоній E) 16,6
F 5°36′ пн. ш. 59°56′ сх. д. / 5.6° пн. ш. 59.94° сх. д. / 5.6; 59.94 (Аполлоній F) 14,7
H 3°26′ пн. ш. 59°31′ сх. д. / 3.43° пн. ш. 59.51° сх. д. / 3.43; 59.51 (Аполлоній H) 19,0
J 4°38′ пн. ш. 57°29′ сх. д. / 4.63° пн. ш. 57.48° сх. д. / 4.63; 57.48 (Аполлоній J) 11,7
L 6°28′ пн. ш. 54°34′ сх. д. / 6.47° пн. ш. 54.57° сх. д. / 6.47; 54.57 (Аполлоній L) 10,1
M 4°44′ пн. ш. 61°46′ сх. д. / 4.73° пн. ш. 61.77° сх. д. / 4.73; 61.77 (Аполлоній M) 9,5
N 4°45′ пн. ш. 63°46′ сх. д. / 4.75° пн. ш. 63.77° сх. д. / 4.75; 63.77 (Аполлоній N) 10,8
S 1°16′ пн. ш. 62°35′ сх. д. / 1.26° пн. ш. 62.58° сх. д. / 1.26; 62.58 (Аполлоній S) 16,2
U 4°53′ пн. ш. 59°52′ сх. д. / 4.89° пн. ш. 59.87° сх. д. / 4.89; 59.87 (Аполлоній U) 8,4
V 4°23′ пн. ш. 58°13′ сх. д. / 4.39° пн. ш. 58.22° сх. д. / 4.39; 58.22 (Аполлоній V) 15,0
X 6°54′ пн. ш. 58°11′ сх. д. / 6.9° пн. ш. 58.18° сх. д. / 6.9; 58.18 (Аполлоній X) 29,0
Y 4°53′ пн. ш. 62°36′ сх. д. / 4.88° пн. ш. 62.6° сх. д. / 4.88; 62.6 (Аполлоній Y) 8,7
  • Кратер Аполлоній С у 1976 році перейменовано на кратер Амегіно[en].
  • Кратер Аполлоній D в 1976 році перейменовано на кратер Картан.
  • Кратер Аполлоній G в 1976 році перейменовано на кратер Таунлі[en].
  • Кратер Аполлоній K в 1973 році перейменовано на кратер Аббот.
  • Кратер Аполлоній P в 1973 році перейменовано на кратер Делі[en].
  • Кратер Аполлоній T в 1976 році перейменовано на кратер Бомбеллі[en].
  • Кратер Аполлоній W в 1976 році перейменовано на кратер Пті[en].
  • Кратер Аполлоній N є кратером з двома концентричними валами.
  • Кратер Аполлоній W належить до числа кратерів, у яких зареєстровані температурні аномалії під час затемнень. Пояснюється це тим, що подібні кратери мають невеликий вік і скелі не встигли покритись реголітом, що здійснює термоізоляційну дію.
  • Кратери Аполлоній B і Аполлоній L внесені Асоціацією місячної і планетарної астрономії (ALPO) до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі[5].

Місця посадок космічних апаратів

  • Приблизно 45 км на південний захід від сателітного кратера Аполлоній A, у точці з селенографічними координатами 3°34′ пн. ш. 56°30′ сх. д., 11 вересня 1971 року розбилася радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-18».
  • Приблизно 10 км на північний захід від сателітного кратера Аполлоній C, у точці з селенографічними координатами 3°32′ пн. ш. 56°33′ сх. д., 21 лютого 1972 року здійснила успішну посадку радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-20», а 22 лютого 1972 року стартувала її злітна ступінь, що доставила на Землю зразки місячного ґрунту.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. ↑ Кратер Аполлоній на мапі LAC-62 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
  3. ↑ а б Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 5 грудня 2012.
  4. ↑ John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2012.
  5. ↑ Перелік кратерів з темними радіальними смугами Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлоній (місячний кратер)