Анна Бургундська, герцогиня Бедфорд

Анна Бургундська, герцогиня Бедфорд
 
Народження: 30 вересня 1404
Аррас
Смерть: 14 листопада 1432 (28 років)
Tour Jean-sans-Peurd, II округ Парижа, Париж
Причина смерті: післяпологові ускладнення
Рід: бургундська гілка династії Валуаd
Батько: Жан Безстрашний
Мати: Маргарита Баварська
Шлюб: Джон, 1-й герцог Бедфорд
Діти: stillborn child Plantagenetd[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́нна Бургу́ндська (фр. Anne de Bourgogne; 30 вересня 1404 — 13 листопада 1432) — дочка Іоанна Безстрашного та Маргарити Баварської, дружина Джона Ланкастерського, герцога Бедфорда з бургундської гілки династії Валуа[ru].

Шлюб

У червні 1423 року в Труа, згідно з однією з умов Ам'єнського договору[en] Столітньої війни, Анна вийшла заміж за Джона Ланкастера, 1-го герцога Бедфорда, сина короля Англії Генріха IV[2]. Шлюб мав зміцнити стосунки між Англією та братом Анни, Філіпом Добрим, герцогом Бургундії[3]. Цей союз був життєво важливим для підтримки успіхів англійців у Франції, оскільки 1422 року Джона призначено регентом Франції на час малоліття його племінника, короля Англії Генріха VI, якому було сім місяців на час смерті його батька 31 серпня 1422 року[4]. Ворожість між Бургундією та будинком Валуа (який став причиною війни арманьяків і бургіньйонів) була однією з головних причин втрат, зазнаних французами від рук англійців.

Смерть та спадщина

Джон та Анна були щасливими в шлюбі. Їхній союз залишився бездітним. Анна померла 13 листопада 1432 року в Парижі, у вежі Бурбонів поруч із Лувром. Похована в селестинському монастирі, а її серце поміщено до монастиря августинців[5]. Могила, яку спроєктував Гійом Влутеном, за словами одного історика, «входить до числа найважливіших паризьких ефігій[ru] першої половини XV століття»[6]. З початкового похоронного пам'ятника в селестинському монастирі (зруйнованого 1849 року) збереглися дві частини: гізант (лежача статуя), що перебуває в Луврі, і плевент (жалобна статуя) в Музеї Середньовіччя в Парижі. Кістки, знайдені під час археологічних розкопок селестинського монастиря 1847 року, завдяки табличці з її ім'ям ідентифіковано як останки Анни. 1853 року останки перевезено до Діжонського собору в Діжоні і поховано в могилі її дідуся.

Смерть Анни знаменувала початок однієї з двох трагічних тенденцій в історії Ланкастерів. Наступного року Джон одружився з Жакеттою Люксембурзькою, але через цей шлюб зіткнувся з протидією брата Анни, герцога Бургундського Філіпа Доброго, з різних політичних причин. Відтоді відносини між ними стали прохолодними, кульмінацією чого стали мирні переговори 1435 року між Бургундією і Карлом VII, вигнаним королем Франції. Пізніше того ж року Генріху VI надіслано листа, який формально розриває їх союз[7].

Генеалогія

Примітки

  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Griffiths, 2005, с. 26.
  3. ↑ Neillands, 2001, с. 231.
  4. ↑ Weir, 1996, с. 73.
  5. ↑ Tuetey, 1881, с. 289—290.
  6. ↑ Smith, 1984, с. 39.
  7. ↑ Weir, 1996, с. 84.

Література