Анджей Бласік
Анджей Евгеніуш Бласік (пол. Andrzej Eugeniusz Błasik; нар. 11 жовтня 1962, Поддембице, ПНР[2] — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський військовий льотчик, генерал броні Збройних сил Польщі, командувач ВПС Польщі (2007–2010). ЖиттєписНародився у сім'ї Евгеніуша та Маріанни (до шлюбу Дарулевська) Бласіків. Мати була вчителькою в початковій школі у Вартковицях. Мав двох старших сестер Йоланту (1957 р.н.) та Еву (1960 р.н.) і брата Пйотра (1959 р.н.). ОсвітаЗакінчив початкову школу у Вартковицях. У 1977–1981 роках навчався в загальноосвітньому авіаційному ліцеї при Вищій офіцерській авіаційній школі[3] у Дембліні. У 1981 році вступив до Військово-повітряної академії (Школа Орлят), після закінчення якої в 1985 році отримав кваліфікацію інженера-пілота та військове звання підпоручника[2]. У період з 1993 по 1995 роки навчався в Академії національної оборони у Варшаві[2], після чого отримав диплом та звання дипломованого офіцера. Також закінчив Нідерланську академію оборони в Гаазі (1998)[2] та Військову школу ВПС США у Монтгомері (2005)[2]. Військова кар'єраПо завершенні військової підготовки призначений льотчиком у 8-й винищувально-бомбардувальний полк у Мирославці[2]. У 1987 році переведений до 40-го винищувально-бомбардувального полку у Свідвині, де був старшим льотчиком, командиром ланки, офіцером-штурманом ескадрильї, заступником командира ескадрильї та командиром ескадрильї[2]. З 1995 року служив у штабі Військово-повітряних сил та протиповітряної оборони[4] у Варшаві. Був старшим інспектором відділу навігації, старшим інспектором навчального відділу та старшим спеціалістом оперативного відділу[2]. У 2001 році став начальником навчальної підготовки 2-ї бригади тактичної авіації в Познані[2], а в 2002 році став командувачем місцевої 31-ї авіабази[2]. Очолювана ним частина в 2003 році отримала Почесний знак Збройних Сил Республіки Польща за забезпечення міжнародних маневрів «NATO Air Meet 2003»[2]. З 2004 року був начальником Відділу бойових дій при Командуванні ВПС[4], у 2005–2007 роках керував 2-ю бригадою тактичної авіації в Познані[2]. 15 серпня 2005 р. Президент Республіки Польща Александр Квасневський присвоїв йому звання бригадного генерала[5]. У 2007 році генерал Бласік став комендантом-ректором Вищої офіцерської авіаційної школи у Дембліні[3]. 19 квітня 2007 року Президент Республіки Польща Лех Качинський присвоїв йому звання генерала дивізії [6] і призначив командувачем ВПС[7], а вже 15 серпня 2007 року йому присвоєно звання генерала броні[8]. Анджей Бласік був пілотом вищого класу, загальний час нальотів якого складав 1592 години, включаючи 482 години на «Су-22» [8] . Мав кваліфікацію інструктора в будь-яких погодних умовах на літаках «Су-22» та «PZL TS-11 Iskra». Також виконував польоти на літаках «Zlin-42M», «PZL-101», «Lim-2», «Lim-5», «Lim-6M» та «Як-40»[9]. Мав почесне звання «Заслужений військовий льотчик»[9]. Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську[9]. Він до самого падіння літака залишався поруч з пілотами, примушуючи їх сідати[10]. 15 квітня 2010 року Броніслав Коморовський, виконуючий обов'язки Президента Республіки Польща присвоїв Анджею Бласіку посмертно звання генерала[11]. 28 квітня генерал похований у меморіалі жерст Смоленської трагедії на Військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві[12]. На похоронній церемонії були присутніми урядовці та представники всіх видів військ[13], в тому числі Командувач ВПС США в Європі, генерал Роджер А. Брейді[14].   Приватне життяБув одружений. Дружина Ева Бласік, до шлюбу Хазан (1963 р.н.)[15][16]. Мав двох дітей — дочка Йоанна та син Міхал[2]. Був зятем доктора медицини Богдана Хазана[17]. Відзнаки
Вшанування пам'яті1 червня 2010 року перед Залою традицій Штабу ВПС Польщі у Варшаві була відкрита меморіальна дошка, присвячена пам'яті генерала Анджея Бласіка та членів екіпажу Ту-154М №101[24]. 8 вересня 2010 року на американській авіабазі «Рамштайн» генерал Роджер А. Брейді та Ева Бласік відкрили пам'ятник (у вигляді дуба) та пам'ятну дошку, присвячену генералу Анджею Бласіку[25][26][27]. 28 вересня 2010 року Анджею Бласіку посмертно було присвоєно звання почесного громадянина Дембліна[28], а 10 листопада того ж року — звання «Заслуженого громадянина Поддембицького повіту»[29]. Родина Анджея Бласика передала Ясногірському монастирю його капелюх та одну з відзнак[30]. 10 травня 2011 року в Галереї Підляській в Білій Підляській відкрита виставка, присвячена пам'яті генерала Анджея Бласіка та стюардеси Барбари Мацейчик[31]. 1 вересня 2011 року в приміщенні Шкільного комплексу у Вартковицях відкрито пам'ятник, присвячений пілотам Вартковицького краю, що складався з літака TS-11 «Іскра» (N1232) та пам'ятної дошки з шістьма іменами, в т.ч. генерала Анджея Бласіка, випускника школи[32][33][34]. 11 березня 2012 року у Польовому соборі Війська Польского у Варшаві та на Військовому цвинтарі Повонзки відбулася церемонія вшанування пам'яті генерала Бласіка[35]. 10 жовтня 2012 року на стіні будівлі авіаційного відділення Вищої офіцерської авіаційної школи у Дембліні відкрито пам'ятну дошку, розміщену з ініціативи університетської громади, за згодою її сенату[36][37]. 15 грудня 2012 року в аеропорту Лодзь-Люблінек імені Владислава Реймонта відкрито пам'ятну дошку, присвячену генералу Бласіку, де він минулому проходив базовий льотний курс[38]. 8 травня 2014 року круговому перехрестю в Старому Ґосткуві присвоєно ім'я генерала Анджея Бласіка[39]. 15 серпня 2014 року погруддя Анджея Бласіка відкрито в Пантеоні героїв Національного відродження на Цвинтарі полеглих під час Варшавської битви в Оссуві[40][41]. Дошка на честь Анджея Бласіка була встановлена у церкві свв. Петра і Павла в Лісній[42]. 9 травня 2015 року в Каплиці національної пам'яті на Ясногірського монастиря відбулося друге поховання решток генерала[43]. Генералів Анджея Бласіка, Анджея Карвету та Броніслава Квятковського згадали в документальному фільмі Аніти Гаргас під назвою «В ім'я пошани» (пол. W imię honoru, 2016)[44][45]. 27 серпня 2016 року на 31-й авіабазі у Кшесинах (Познань) відкрито перший пам'ятник генерала у Польщі. Президент Польщі Анджей Дуда також відкрив пам'ятну дошку на згадку про Марію та Леха Качинських та генерала Станіслава Таргоша[46]. В урочистостях також взяв участь міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич[47]. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
