|
Альфредо Рохас
Альфредо Рохас (ісп. Alfredo Rojas, 20 лютого 1937, Ланус — 16 червня 2023) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Біля воріт суперника він агресивно грав ліктями і завдяки своїй рухливості і стрибку часто обганяв захисників і пробивав головою, за що отримав прізвисько «Танк» (ісп. El Tanque)[1]. У 1956—1968 роках забив 124 м'ячі в чемпіонаті, більшість з яких головою[2][3]. Виступав, зокрема, за клуб «Бока Хуніорс», з яким став чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу та срібним призером Південної Америки. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду «Ланус», в якій провів три сезони, взявши участь у 57 матчах чемпіонату. Після чемпіонату світу 1958 року Рохаса помітили європейські клуби і він перейшов у іспанську «Сельту», але за підсумками першого ж сезону команді покинула Прімеру, після чого аргентинець перейшов у інший місцевий клуб «Реал Бетіс», де провів ще два сезони у іспаніській Прімері.  1961 року Альфредо повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Рівер Плейту». Втім у новому клубі він був запасним гравцем, програвши конкуренцію Луїсу Артіме, тому наступного року він перейшов до «Хімнасії і Есгрімі», де став основним форвардом, забивши 35 голів за три сезони, завдяки чому у 1964 році їм зацікавився інший аргентинський гранд «Бока Хуніорс». Відіграв за «Бока Хуніорс» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі команди з Буенос-Айреса, був основним гравцем атакувальної ланки і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 гола за гру першості — у 102 матчах він забив 46 голів і став одним з кумирів вболівальників [4]. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини у 1965 році. Це дозволило йому тричі брати участь у Кубку Лібертадорес, головному клубному континентальному турнірі. Він дійшов до півфіналу Кубка Лібертадорес 1965 року, де його команда поступилася майбутнім переможцям турніру — «Індепендьєнте» (Авельянеда). Рохас також дійшов до півфіналу Кубка Лібертадорес 1966 року з «Бока Хуніорс». У сезоні 1969 року Рохас виступав за уругвайський «Пеньяроль», після чого відправився до Чилі, де грав за клуби «О'Хіггінс» та «Універсідад Католіка», де і завершив ігрову кар'єру. Виступи за збірну1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року поїхав на чемпіонату світу 1958 року у Швеції, де отримав травму в першому матчі проти Західної Німеччини та не грав у двох інших матчах своєї команди. Пізніше він поїхав і на чемпіонат світу 1966 року в Англії, де Аргентина дійшла до чвертьфіналу, але не зіграв у жодному поєдинку[5]. Наступного року у складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1967 року в Уругваї[6], де разом з командою здобув «срібло». Рохас грав у трьох матчах — проти Парагваю, Болівії та Уругваю. Також він виграв з командою товариський Кубок націй у Бразилії в 1964 році[7]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 15 матчів, забивши 1 гол. Титули і досягнення
Галерея
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_-_El_Gr%C3%A1fico_2360.jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
