Альбіґова (пол. Albigowa) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Ланьцут Ланьцутського повіту Підкарпатського воєводства.
Населення — 2952 особи (2011)[1].
Географія
Розташоване на українській етнічній території Надсяння.
Історія
Після захоплення у 1340 році Галичини поляки встановлювали свій режим. Село закріпачене за німецьким правом у XIV столітті Оттоном Пілицьким.
У 1450 р. селом володів Ян Пілецький[2] — внук Оттона Пілицького. Цього ж року була в селі римо-католицька парафія, якою розпочаті латинізація і полонізація селян.
За податковим реєстром 1508 року село входило до Перемишльської землі Руського воєводства, у селі була корчма[3].
За податковим реєстром 1589 року село входило до Тичинського округу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 47 ланів (коло 1175 га) оброблюваної землі, 2 корчми, 2 млини з трьома колесами, 15 загородників, 37 коморників з тягловою худобою і 53 без неї, 12 ремісників, ще 4 і 12 лану землі надані костелу[4].
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1870 р. Альбіґова знаходилася в Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, були 223 будинки і 1312 мешканців.[5] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українців лівобережного Надсяння село було спольщене.
У 1920—1939 роках село у складі Ланьцутського повіту входило до Львівського воєводства Польщі, у 1934—1939 роках — у складі ґміни Ланьцут.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
|
Загалом
|
Допрацездатний вік
|
Працездатний вік
|
Постпрацездатний вік
|
Чоловіки
|
1471
|
360
|
940
|
171
|
Жінки
|
1481
|
304
|
835
|
342
|
Разом
|
2952
|
664
|
1775
|
513
|
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбіґова