Алексик Андрій Андрійович

Андрій Алексик
Алексик Андрій Андрійович
Основна інформація
Дата народження20 квітня 1939(1939-04-20) (85 років)
Місце народженняВеликі Ком’яти, Чехословаччина
Роки активності1970—дотепер
ГромадянствоСРСР СРСР →Україна Україна
Професіїспівак
Співацький голосбас
Інструментивокал[d]
Жанропера
Нагороди
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР

Андрій Андрійович Алексик (нар. 20 квітня 1939 року, село Великі Ком'яти, Чехословаччина) — радянський та український оперний співак (бас), народний артист РРФСР

Життєпис

Народився 20 квітня 1939 в селі Великі Ком'яти в Чехословаччині (зараз Виноградівський район, Закарпатська область, Україна).

Закінчив вокальне відділення Ужгородського музичного училища (педагог Андрій Задор)[1]. Будучи в училищі, співав у Закарпатському народному хорі. У 1970 році закінчив вокальний факультет Львівської консерваторії (педагог О. Дарчук)[2].

У 1970—1975 роках був солістом Горьківського театру опери та балету. У 1975—1991 роках виступав у Челябінському театрі опери та балету. За роки роботи у Челябінському театрі заспівав близько 20 партій.

Гастролював у Польщі, Німеччині, Італії, Чехії. Володіє басом широкого діапазону з яскравим тембральним забарвленням[3].

У репертуарі — пісні та романси укр. (М. Лисенка, Я. Степового, С. Людкевича, Ю. Мейтуса) та рос. (М. Мусоргського, М. Глинки, С. Рахманінова) композиторів, твори В.-А. Моцарта, Дж. Россіні, Дж. Верді та ін.

З 1991 року був артистом Львівського оперного театру.

Нагороди та премії

  • Заслужений артист РРФСР (10.12.1980).
  • Народний артист РРФСР (6.03.1985).

Роботи у театрі

Челябінський театр опери та балету

  • «Севільський цирульник» Дж. Россіні — Дон Базіліо
  • «Князь Ігор» А. Бородіна — Князь Галицький, хан Кончак
  • «Хованщина» М. П. Мусоргського — Іван Хованський, Досифей
  • «Фауст» Ш. Гуно — Мефістофель
  • «Русалка» А. Даргомизького — Мельник
  • «Іван Сусанін» М. І. Глінки — Іван Сусанін
  • «Дон Жуан» В. Моцарта — Лепорелло

Сім'я

Разом з дружиною виховував онука Миколу оскільки він ріс без батька. Микола виріс творчою особистістю, а після початку повномасштабного вторгнення долучився до бригади АЗОВ НГУ. Загинув 16 грудня 2023 в Серебрянському лісі в Луганській області[4][5].

Примітки

  1. ↑ Дезидерий Задор – выдающийся музыкант-универсал (К 100-летию со дня рождения). korzonews. Процитовано 25 червня 2018.
  2. ↑ Дарчук, Остап Иосифович. turkaramamotoru. Процитовано 25 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Алексик Андрій Андрійович — Енциклопедія Сучасної України.
  4. ↑ 1 січня на Львівщині прощаються із трьома військовими.
  5. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Рисем і Миколою Алексиком — Львівська міська рада.

Посилання