Алексик Микола Олександрович

Микола Алексик
Алексик Микола Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження18 серпня 1994(1994-08-18)
Великі Ком'яти, Закарпатська область
Смерть23 листопада 2023(2023-11-23) (29 років)
на території Серебрянського лісництва в районі населеного пункту Діброва, Луганська область
(загинув унаслідок мінометного обстрілу)
ПохованняМарсове Поле, Личаківський цвинтар, Львів
Alma MaterЛьвівський державний університет безпеки життєдіяльності
Псевдо«Бур»
Військова служба
Роки служби2022—2023
Приналежність Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
 «Азов»
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алексик.

Микола Олександрович Алексик (1994—2023) — український військовослужбовець, старший солдат бригади «Азов» НГУ. Кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня [1].

Життєпис

Народився 18.08.1994 в селі Великі Ком’яти Закарпатської області.

У 2-річному віці разом з мамою переїхав до Львова. Ріс без батька, виховувався мамою, бабусею і дідусем – видатним оперним співаком Андрієм Андрійовичем Алексиком, який привив онукові велику любов до України.

Закінчив чотири класи Середньої загальноосвітньої школи №9, згодом вступив до Львівської лінгвістичної гімназії Львівської міської ради Львівської області [2].

Під час навчання у школі займався бальними танцями на професійному рівні у школі спортивного танцю «Рондо» [3].

Випускник Львівської лінгівстичної гімназії 2011 року

Після школи здобув вищу освіту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.

У 2019-му році закінчив «Майстерню Impro театру», у 2021-му – Українську кіношколу.

Планував стати продюсером. Тоді ж переїхав до Києва, де працював у компанії «Ґлобал-Логістікс» та відвідував кіношколу “Ukrainian Film School” [2].

Після початку повномасштабного вторгнення Микола пішов служити добровольцем. Виконував бойові завдання на Південному і Східному напрямках у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ.

Під час служби відзнімав матеріали для майбутньої документальної стрічки про боротьбу із росіянами.

Загибель

Загинув на території Серебрянського лісу в Луганській області. Під час мінометного обстрілу уламок влучив між каскою і бронежилетом. У військового залишилася мама та бабця [4].

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня [1].

Похорон відбувся 1 січня 2024. Поховали Миколу на Марсовому Полі у Львові [2].

Залишились мама, бабуся, інші рідні, друзі та побратими.

Примітки

  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  2. ↑ а б в Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Рисем і Миколою Алексиком — Львівська міська рада.
  3. ↑ На фронті загинув випускник Ukrainian Film School та імпроактор Микола Алексик - Детектор медіа.
  4. ↑ 1 січня на Львівщині прощаються із трьома військовими.