Александра Сікора
Александра Францишка Сікора (пол. Aleksandra Franciszka Sikora; нар. 7 лютого 1991, Кендзежин-Козьле, Польща) — польська футболістка, захисниця та півзахисниця клубу АП ЛОТОС (Гданськ) та національної збірної Польщі. Клубна кар'єраНародилася в місті Кендзежин-Козьле[1], звідки виїхала у віці 9 років[2]. Александра Сікора розпочала свою кар'єру в клубі «Промінь» (Мости), який базується поблизу Голенюва у віці 6 років, де грав у жіночій команді, яка входила до Інне Ліге Кобіт, третього дивізіону чемпіонату Польщі, до кінця завершення середньої школи[3]. Переїхала в Конін для продовження навчання в 2007 році, під час навчання уклала договір з «Медиком» (Конін), де спочатку виступала за резервну команду («Медик II» Конін), який виступав у Першій лізі (другий дивізіон) на позиції нападника[3][4]. Вже в сезоні 2007/08 років вона виділилася тим, що стала найкращою бомбардиркою північної групи з 14-ма голами[5], а з наступного сезону вона приєдналася до першої команди з тренером Романом Ящаком, який, незважаючи на те, що продемонстрував свої вміння як бомбардир, змінила свою позицію, перемістивши її в центр поля. У своєму першому сезоні в Екстраклясі допомогла команді посісти 3-тє місце в турнірній таблиці, а в наступних двох сезонах «Медик» здійснила ще один крок вперед, підриваючи лідерство «Унії» (Ратибор), закінчуючи чемпіонат на 2-му місці. Згодом Ніна Паталон, колишня помічниця Ящака, яка з літа 2011 по 2013 рік займала посаду на лаві запасних «Медика» (Конін), вирішує змінити свою роль і далі, вирішила відмовитися від використання Александри в захисті та використовувати її, переважно, на правому фланзі, як крайній або атакувальний вінґер[6]. Протягом двох вище вказаних сезонів юна Єва Пайор почала відігравати дедалі важливішу роль, завдяки чому команда займає 2-е місце в лізі, поступившись «Унії» (Ратибор). Медик також вийшов до фіналу Кубку Польщі 2011/12, в якому конинці поступилися з рахунком 1:3[7]. Але саме з поверненням Ящака Сікора та її супутники стають все більш помітними в ЗМІ. У сезоні 2013/14 років «Медик» почав набирати успіхів, виграв золотий дубль (чемпіонат та кубок) і, таким чином, вперше отримав путівку до жіночої Ліги чемпіонів. У вище вказаному турнірі Александра дебютувала 9 серпня 2014 року в першому з трьох матчів кваліфікаційного раунду сезону 2014/15 років, а два дні по тому відзначилася голом (встановила рахунок 4:0) у переможному (7:0) поєдинку проти фінського клубу «Аланд Юнайтед». Завдяки цьому конинський клуб з 21-м забитим і й одним пропущеним м'ячем виграли групу 7 та вийшов у плей-оф. В першому матчі 1/8 фіналу на Стадіоні ім. Золотої одинадцятки Казимира Гурського, завдяки голам Пайор та Сікори, польки обіграли шотландський «Глазго Сіті»[8], але шотландський клуб перемігши вдома з рахунком 3:0 та вийшов до наступного раунду. У наступних сезонах команда виграла ще три «золоті дублі» з такою ж кількістю виходів до жіночої Ліги чемпіонів. Команді вдалося вийти до 1/8 фіналу наступного розіграшу, де «Медик» зустрівся з чемпіоном Франції «Олімпіком Ліон», якому й поступилася. У 1/8 фіналу Лізі чемпіонів 2016/17 років в поєдинку проти «Брешії» відзначилася голом як у першому матчі, так і в другому матчі[6]. Влітку 2017 року скористалася можливістю зіграти свій перший чемпіонат за кордоном, отримала спочатку запрошення від «Фіорентини»[9], але зрештою прийнялп пропозицію «Брешії», з якою виступалася в Лізі чемпіонів, одягнула майку «левиці» на наступний сезон, де зустрілася зі своєю співвітчизницею Катажиною Далещик, яка уклала контракт з італійською компанією тижнем раніше[10]. Під керівництвом Джанп'єро Піовані він дебютував у новому футболці 23 вересня 2017 року, обігравши в матчі за Суперкубок італійського чемпіона «Фіорентину», в якому на 70-й хвилині замінила Нору Херум[11]. А тиждень по тому у 1-му турі Серії А дебютувала в «сухій» виїзній перемозі (6:0) над «Барі» на Пінк Спорт Тайм[12]. Разом з одноклубницями до останнього боролася за чемпіонство, з новоствореним «Ювентусом». «Б’янконера» вирішила суперечку на власну користь лише після додаткового матчу плей-оф, необхідному для команд, які набрали однакову кількість очок (60) та зіграних матчах (20 перемог і 2 поразки) наприкінці регулярного сезону. На нейтральному полі в Новари доля золотих медалей вирішилася в серії післяматчевих пенальті, після того як основний та додатковий час завершилися безгольовою нічиєю[13]. Свій перший італійський сезон завершила з 20-ма зіграними матчами, включаючи плей-оф, у чемпіонаті та 4-ма забитими м'ячами. Дебютний гол — відкрила рахунок у переможному (6:2) виїзному матчі 14 туру проти «Таваньякко». Також поврнулася до виступів у жіночій Лізі чемпіонів УЄФА, вийшла на поле 11 жовтня 2017 року в переможному (2:0) матчі проти «Аяксу», завдяки чому італійський клуб гарантував собі вихід до 1/8 фіналу. Наступного літа, після того, як клуб «Брешія» продала своє місце новоствореному «Мілану»[14] на сезон 2018/19 років та вирішує перейти до нового чемпіона Італії, «Ювентуса»[15]. Залишилася в Турині протягом наступних двох років, протягом яких двічі вигравала Серію A, а також Кубок Італії та Суперкубок у 2019 році, але не змогла закріпитися в тактичнах схемах тренера Рити Гуаріно: у першому сезоні з «Ювентусом» грала регулярно, в той же час у наступному сезоні стала дублеркою, лише зрідка виходила в основі. До лютого 2021 року захищала кольори норвезького клубу Klepp IL, де виступатиме під прізвищем чоловіка. З лютого 2021 року виступає за клуб АП ЛОТОС (Гданськ), у футболці якого дебютувала 7 березня 2021 року[16]. Працює футбольним тренером у школі міста Конін, володіє тренерською ліцензією УЄФА категорії B. Кар'єра в збірнійВиступала за молодіжну жіночу збірну Польщі. У футболці національної збірної Польщі дебютувала 23 листопада 2011 року в поєдинку проти Македонії. Статистика виступівКлубнаСтаном на 16 вересня 2019.
ДосягненняКлубні
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia