Акан (мова)
Ака́н — одна з мов групи ква, поширена в центральній частині Гани. Кількість осіб, що розмовляють мовою становить понад 5 млн (1981). Мова являє собою групу 2 близьких підгруп діалектів: Термін «акан» раніше застосовувався в науковій літературі для позначення групи споріднених мов у рамках мовної спільноти ква. За класифікацією Дідріха Вестермана та М. Браяна в неї включались 3 діалектні підгрупи:
Джозеф Грінберг додав в цю групу мови метьїбо та абуре. Дослідження 1960-70-их років показали, що в групу входить приблизно 20 мов, для її визначення був застосований термін «вольта-комое». Мови акан — характерний випадок поширення серед західно-африканських мов гармонії голосних за висотою. Голосні поділяються на 2 серії — високого та низького підйому, і всі голосні в слові повинні, як правило, належати до однієї серії. В цих мовах представлено 2 рівних тони, які мають граматичне та лексичне значення. Іменники акан мають категорії однини та множини, категорія граматичного роду відсутня. Збереглись залишки узгоджених іменних класів. У словотворенні широко використовуються словоскладання. Для синтаксису характерний вплив серіалізації; низка дієслів у реченні слідують один за одним в одній і ті й же видово-часовій формі, виражаючи таким чином дрібні послідовності якихось дій. Писемність на основі латинської графіки, єдина норма відсутня, і діалекти мають особисті писемні традиції. Найрозвиненіші — аквапім, фанті та ашанті. Література мови аканМова акан має велику кількість літератури у прислів'ях, казках, традиціній драмі, а також нову літературу у сучасній драмі, оповіданнях та романах. Ця література стала докментуватися в письмовій формі тільки наприкінці 1800-х років. Пізніше, Джозеф Хэнсон Квабена Нкетіа зібрав прислів'я та казки у збірку, що мала назву Ритуальні панахиди народності Акан (1969), Народні пісні Гани (1963), Поезія народу акан (1958). Найбільш відомими авторами цією мовою є: драматург А. А. Опоку (A. A. Opoku), драматург Е. ДЖ. Осев (E. J. Osew), автор новел К. Е. Осуву (K. E. Owusu), та драматург і автор новел Р. А. Табі (R. A. Tabi). На жаль, через брак фінансування Бюро мов Гани чимало творів просто не публікує. ПисемністьМова акан почала записуватися у першій половині 19 століття, хоча списки слів наріччя фанте були оприлюднені ще у 17—18 століттях. Літературний стандарт спочатку був заснований на наріччі акуапем. Пізніше були розроблені стандарти для наріч асанте (1950-ті роки) і фанте. У 1978 році було розроблено єдиний літературний стандарт для трьох наріч мови акан — акуапем, асанте, фанте[1]. Нижче наведено спільну абетку для всіх нарічь мови акан[2].
Для наріччя фанте може використовуватись трохи інша абетка[3].
Важливі слова і фрази на мові акан
Примітки
Література
Посилання
|