Писемність беджа

Писемність беджа — писемність мови беджа. Ця мова може записуватись і арабською (в Судані), і латинською (в Еритреї та Судані) абетками.

Латинське письмо

Латинська абетка використовується для запису мови беджа в Еритреї, а також в Судані. В Судані у 2009 році Червономорський університет (місто Порт-Судан) випустив буквар та книгу з текстами латинським письмом. В Еритреї у 1990-их роках були оприлюднені навчальні книжки для шкіл беджа такою ж абеткою.^[1]^[2]^[3].

A a	Aa aa	Ee ee	I i	Ii ii	Oo oo	U u	Uu uu	ʼ	B b	D d	Dh dh	F f	G g	Gw gw
/a/	/a:/	/e:/	/i/	/i:/	/o:/	/u/	/u:/	/ʔ/	/b/	/d/	/ɖ/	/f/	/g/	/ɡʷ/
Gh gh	H h	J j	K k	Kw kw	Kh kh	L l	M m	N n	R r	S s	Sh sh	T t	Th th	W w	Y y
/ɣ/	/h/	/ɟ/	/k/	/kʷ/	/x/	/l/	/m/	/n/	/r/	/s/	/ʃ/	/t/	/ʈ/	/w/	/j/

Поєднання приголосного з приголосним [h] передаються на письмі так: deh [dh], keh [kh], seh [sh], teh [th].

Арабське письмо

Арабська абетка використовується для запису мови беджа в Судані. Оскільки цю абетку офіційно не затверджено, то існує декілька її різновидів^[4]^[2]^[3].

У 1990-их роках Мохаммед Адарооб Мохаммед розробив арабський алфавіт для мови беджа. Довгі голосні [eː] і [oː] передавалися поєднаннями певних арабських букв, приголосні [ɖ] і [ʈ] — буквами для емфатичних приголосних. Ця азбука не знайшла підтримки у інших авторів беджа.

Алфавіт, використовуємий в граматиці мови беджа, наведено нижче^[5]. Також на сайті bejalanguage, де оприлюднено різні тексти мовою беджа (усна народна творчість, християнська література, переклади), використовується дуже схожа арабська абетка.

Арабське	МФА
ء‎ أ‎ إ‎ ئ‎	[ʔ]
ب‎	[b]
د‎	[d]
ﮈ‎	[ɖ]
ف‎	[f]
ق‎	[g]
قْو‎	[gʷ]
غ‎	[ɣ]
ه‎	[h]
ج‎	[ɟ]
ك‎‎‎	[k]

Арабське	МФА
كْو‎	[kʷ]
ل‎	[l]
م‎	[m]
ن‎	[n]
ر‎	[r]
س‎	[s]
ش‎	[ʃ]
ت‎‎	[t]
ﭦ‎	[ʈ]
و‎	[w]
ي‎	[j]
خ‎	[x]

Арабське	МФА
أَ‎	[a]
آ‎ ا‎	[aː]
إ‎ ے‎	[i]
إٍي‎	[iː]
أُ‎	[u]
أُو‎ أٌو‎	[uː]
ێ‎	[eː]
ۆ‎	[oː]

На інтернет-сторінці bijaculture наведено ще один варіант арабського алфавіту для мови беджа. Від вищенаведеного він відрізняється способом передачі голосних^[6].

Арабське	МФА
ء‎	[ʔ]
ب‎	[b]
د‎	[d]
ذ‎	[ɖ]
ف‎	[f]
ق‎	[g]
قْو‎	[gʷ]
ھ‎	[h]
ج‎	[ɟ]
ك‎‎‎	[k]

Арабське	МФА
كْو‎	[kʷ]
ل‎	[l]
م‎	[m]
ن‎	[n]
ر‎	[r]
س‎	[s]
ش‎	[ʃ]
ت‎‎	[t]
ث‎	[ʈ]
و‎	[w]
ی‎	[j]

Арабське			МФА
Початкова та ізольована форми	Серединна форма	Кінцева форма	МФА
أ‎	َ◌	َ◌	[a]
آ‎	ا‎	ا‎	[aː]
إ‎	ِ◌	ِ◌	[i]
إي‎	ي ِ◌	ي ِ◌	[iː]
أُ‎	ُ◌	ُ◌	[u]
أُو‎	و ُ◌	و ُ◌	[uː]
إيّ‎	يّ ِ◌	يّ ِ◌	[eː]
أُوّ‎	وّ ُ◌	وّ ُ◌	[oː]

ISESCO/إيسيسکٯ

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO)^[7]^[8]^[9].

Арабське	МФА
ا‎
ب‎	[b]
پ‎	[p]
ت‎‎	[t]
ٺ‎	[ʈ]
ج‎	[ɟ]
د‎	[d]
ݚ‎	[ɖ]
ر‎	[r]
س‎	[s]

Арабське	МФА
ش‎	[ʃ]
ف‎	[f]
ك‎‎‎	[k]
گ‎	[g]
ل‎	[l]
م‎	[m]
ن‎	[n]
ھ‎	[h]
و‎	[w]
ي‎	[j]

Арабське	МФА
كو‎	[kʷ]
گو‎	[gʷ]
مھ‎	[mh]
يھ‎	[jh]

Арабське		МФА
Серединна та кінцева форми	Початкова та ізольована форми	МФА
َ◌	اَ‎	[a]
ِ◌	اِ‎	[i]
ُ◌	اُ‎	[u]
ٝ◌	اٝ‎	[o]
ࣹ◌ (зображення)	اࣹ‎ (зображення)	[e]

Примітки

↑ Klaus Wedekind, Mahmud Mohammed. «Beja dialects: dynamic perspectives». Ст. 8—9.
↑ ^а ^б Martine Vanhove, «The Beja language today in Sudan: the state of the art in linguistics». Ст. 1.
↑ ^а ^б Klaus and Charlotte Wedekind and Abuzeinab Musa, «Beja Pedagogical Grammar». Ст. 7 — 8.
↑ Klaus Wedekind, Mahmud Mohammed. «Beja dialects: dynamic perspectives». Ст. 9—11.
↑ Klaus and Charlotte Wedekind and Abuzeinab Musa, «Beja Pedagogical Grammar». Ст. 7 — 8; 9 і 8 (інший варіант довгого [uː])
↑ CONSONANTS VOWELS
↑ Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
↑ Kitab bidawit
↑ Standardized Quranic Script. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.