Ай-Петринська яйла

	Ай-Петринська яйла
	Вид на Ай-Петринську яйлу з її східного краю. У лівій частині видно зубці Ай-Петрі, далеке піднесення в правій частині знімка — гора Бодене-Кир.
	Вид на Ай-Петринську яйлу з її східного краю. У лівій частині видно зубці Ай-Петрі, далеке піднесення в правій частині знімка — гора Бодене-Кир.
Країна	Україна
Довжина	30 км
Ширина	2,5-4,5 км
	Ай-Петринська яйла у Вікісховищі

Ай-Пе́тринська яйла́ (крим. Ay Petri Yaylası) — яйла (плато) в західній частині Головної гряди Кримських гір від гори Ендек до Байдарських Воріт. На південному заході межує з Байдарською яйлою, на північному сході переходить плавно в Ялтинську яйлу.

Загальний опис

Назва яйли — за найвідомішою вершиною Ай-Петрі (в перекладі — святий камінь, або святий Петр), що височіє над Місхорським курортом. Яйла — популярний об'єкт туризму, там обладнано для відвідування кілька цікавинок: скеля Шишко, Зубці (ай-петринські), п'яний гай сосни кримської. На схилах Ай-Петринської яйли знаходиться найвищий водоспад України — Учан-Су.

Західний відріг Ай-Петринської яйли — Сари-Кая.

На яйлі в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. споруджена снігозатримувальна споруда — Стіна Конраді.

Клімат

Кліматичні особливості Ай-Петринської яйли характеризуються низькими нічними температурами (влітку до 0°+5°С), частими туманами і сильними вітрами. Плато Ай-Петринської яйли карстове, сума осадів 1020 мм/рік.

Найтепліший місяць — липень (t max = +32 °C). Найхолодніший — лютий (t min = −26,5°С). Зима триває з жовтня по травень. Сніг іде з грудня по квітень, лавини бувають у січні-березні.

Гірський масив Ай-Петринська яйла — це найдовша яйла в Криму. Названа на честь відомої гори Ай-Петрі (1234 м), хоча на яйлі є гори й вищі (Беденекир, 1301 м). Довжина яйли — близько 25 км. Ширина в найширшій частині (район гори Ай-Петрі) — майже 7 км. Висота яйли коливається в інтервалі 700—1200 м. З давніх часів цілий ряд доріг і стежок перетинають яйлу з півночі на південь, включаючи асфальтовану дорогу Бахчисарай — Ялта. На яйлі, що складається з вапняків, широко розвинені карстові процеси й знаходиться велика кількість печер. У ряді місць у процесі вивітрювання утворилися мальовничі скелі.

Флора

Флора Ай-Петринської яйли нараховує понад 600 видів, у тому числі 50 видів ендеміків. Домінують осочка степова, ясменник, ковила та ін.

Див. також

Галерея

Вид на Чорне море
Ай-Петринська яйла
Скелі Таракташ
Світанок на Ай-Петрі
Район печер Геофізична і Триглазка

Посилання

Ай-Петринська яйла [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Фотографії Ай-Петринської яйли [Архівовано 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.] та фотозвіти на Кримській стежинці [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.].
Ай-Петринская яйла — Большой каньон [Архівовано 5 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Розташування на мапі
Перевали Ай-Петринської яйли [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Література

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 c

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Ай-Петринська яйла