Адольф Каменобродський
Адольф Каменобродський (пол. Adolf Kamienobrodzki; 20 січня 1871, Відень — 19 листопада 1946, Вроцлав) — інженер, архітектор. БіографіяНародився у Відні 20 січня 1871 року в родині архітектора і живописця Альфреда Каменобродського і Юзефи Кортсмари (пол. Józefa Krtsmary). Закінчив III гімназію у Львові і факультет архітектури Львівської політехніки (1894), після чого рік навчався у Парижі, в Академії мистецтв під керівництвом П. Блонделя. Повернувшись до Львова, працював у архітектурному бюро свого батька, пізніше — у бюро інженера Холоневського, згодом — у Зигмунта Кендзерського. Автор «Підручника для будівничих» (пол. Podręcznik dla budujących) і ряду фахових статей у «Технічному журналі» (пол. Czasopismo Techniczne). Належав до Політехнічного товариства у Львові від 1896 року.[1] Входив до правління товариства у 1905—1906, 1912—1913 роках[2]. Член Кола польських архітекторів у Львові (пол. Koło architektów polskich we Lwowie). Був членом журі конкурсу на будівлі нового костелу святої Анни у Львові (1912)[3].Працював архітектором Крайової управи, 1931 року у зв'язку із станом здоров'я вийшов на пенсію. У Львові мешкав на вулиці Вороновських, 11 (нині вулиця Колесси). Був одружений із Вільгельміною Шольц. Мав сина Вільгельма. 1936 року переїхав до Варшави, звідки виселений у 1944 році під час Варшавського повстання до табору в Зеленяку. 1946 року разом із сином виїхав до Вроцлава, де помер 19 листопада 1946 року. Похований там же. Відомі роботи
Нереалізовані проекти
Примітки
Джерела
|