Авіакатастрофа під Чугуєвом[1] — авіаційна катастрофа, що сталася біля міста Чугуїв на Харківщині25 вересня2020 року. Під час планового навчального польоту впав військовий літак Ан-26Ш (б/н 76) 203-ї навчальної авіаційної бригади (в/ч А4104). Унаслідок катастрофи з 27 осіб, що перебували на борту, загинуло 26 людей та вижила 1 особа.
Літак
Політ виконував літак Ан-26Ш (бортовий номер 76, заводський номер 56-08, випущений 21 жовтня1977 року), який на момент катастрофи мав загальний наліт 5985 годин та здійснив 3450 посадок. У липні 1996 року пройшов ремонт на 410-му заводі цивільної авіації (Київ).
Від часу ремонту мав наліт 1800 годин та здійснив 2160 посадок. Для літаків цього типу межа ресурсу експлуатації визначена у 20 тисяч годин нальоту та 14 тисяч посадок. У серпні 2020 року під час огляду фахівцями ДП «Антонов» термін служби було продовжено до 21 червня2022 року, а черговий капітальний ремонт мав відбутися у липні 2022 року. На літаку були встановлені двигуни АІ-24ВТ. Строк служби правого двигуна (випущений у четвертому кварталі 1974 року) до чергового ремонту був до 11 жовтня 2020 року, а лівого (випущений у грудні 1977 року) — до 5 червня2021 року[2][3][4].
Літак був готовий до польотів і капітальний ремонт на 2020 рік для нього не планувався, а інформація на майданчику держзакупівель ProZorro, що була оприлюднена у липні 2020 року, про укладання договору на ремонт літаків, одним з яких був Ан-26Ш з бортовим номером 76 стосувалася робіт, які були виконані ДП «Антонов» у повному обсязі — було продовжено строк служби цього літака на 2 роки[5][6].
Перебіг подій
З 18:50 25 вересня2020 року тривали польоти на Ан-26Ш з підготовки курсантів льотної та штурманської спеціальностей Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Кожедуба для здобуття ними навичок пілотування та керування літаком. Польоти йшли за планом та мали тривати до 22:50. За час до катастрофи літак здійснив 5 польотів та здійснював шостий, у тому числі четвертий для цього екіпажу[2][7][8][9].
Екіпаж складався з 7 осіб. Пілотування здійснював командир екіпажу Богдан Кишеня — льотчик-інструктор, льотчик другого класу, який мав понад 700 годин нальоту. Курсанти по черзі сідали в праве крісло для отримання навичок керування[4][4][8][10].
За офіційними даними, попередньо було встановлено такий перебіг подій[2][4][9]:
О 20:35 літак злетів з аеродрому Чугуїв та почав виконання польоту за програмою.
О 20:38 екіпаж помітив падіння тиску в датчику вимірювача крутного моменту лівого двигуна, про що доповів керівнику польотів, після чого отримав вказівку здійснити посадку.
О 20:40 екіпаж зробив запит на посадку, але оскільки в цей час сідав інший літак дозвіл на посадку екіпаж отримав за хвилину після запиту.
О 20:43 літак пройшов радіомаяк дальнього приводу аеродрому, підготував закрилки і шасі, почав зниження та доповів про готовність до посадки.
О 20:45 під час заходу на посадку літак втратив висоту та зіткнувся із землею на відстані близько 1500 м від злітної смуги аеродрому. Після цього сталося загоряння фюзеляжу літака.
Літак впав поруч із автошляхом М 03Київ — Харків — Довжанський. Пожежу, яка спалахнула після падіння літака, вдалося загасити о 21:55 завдяки бригадам ДСНС та інших підрозділів МВС, що прибули на місце[11]. Під час падіння літак ледь не зачепив одну з автівок, що їхали трасою. Водії та пасажири машин викликали рятувальників на місце катастрофи та надали першу допомогу хлопцям, які вижили у авіятрощі: один з них горів і його загасили вогнегасником, а в іншого була розбита голова і поріз на нозі, проте він був при тямі і міг говорити[12][13]. Також очевидці повідомляли, що курсанти вистрибували без парашутів[14][15].
На борту перебувало 27 осіб: 7 офіцерів та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Кожедуба[16]. Одного курсанта не було допущено до польоту[17]. На місці катастрофи було знайдено 25 тіл загиблих. В катастрофі вижило двоє курсантів, але один із них, діставши опіки 90 % тіла, помер 26 вересня у лікарні швидкої та невідкладної допомоги Харкова. Загалом у авіятрощі загинуло 26 осіб — 19 курсантів та 7 членів екіпажу[18][19][20]. Тіла загиблих сильно обгоріли та понівечені і їхня ідентифікація потребує експертизи ДНК, яка триватиме 2—3 тижні[21].
Вижив один курсант — В'ячеслав Золочевський, який перебуває у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з численними синцями та струсом головного мозку[22]. Пізніше стало відомо, що його стан стабільний, він травмував ногу та отримав множинні забої, проте незабаром його випишуть із лікарні[23][24]. Пізніше він розповів, що все відбулося швидко, «як в комп'ютерній грі», і після того як отямився, то допомагав гасити хлопця, який горів поруч[15][25].
Уламки літака знаходилися на 533—534 кілометрах автошляху М 03 Київ — Харків — Довжанський, через що було ускладнено рух автотранспорту, який пропускається по одній вільній смузі[29].
Причину катастрофи станом на 26 вересня з'ясовано не було[30]. Бюро архівів авіаційних аварій у Женеві повідомило, що з 2017 року розбилося щонайменше 10 літаків Ан-26[31].
За словами міністра оборони України Андрія Тарана, літак був справний, мав достатньо льотного ресурсу, але з невідомих причин зачепився крилом за землю. За попередніми оцінками, розглядається відмова одного з датчиків двигуна, але сам двигун не відмовив[7][8]. Водночас мати пілота Ашрафа Мсуя у коментарі ЗМІ зазначила, що її син казав, що літак в не зовсім справному стані і неодноразово відмовляли двигуни[32].
Загиблі
26 вересня 2020 року Харківський університет Повітряних Сил ім. Кожедуба оприлюднив на своїй сторінці у мережі Facebook імена військових та курсантів, що загинули в авіатрощі[33]. Вони були родом з 11 областей України[34]. За словами дівчини, що вчилася разом з хлопцями, загинула вся група[35]. Серед загиблих в авіатрощі курсант Олександр Скочков, син Ігоря Скочкова, штурмана Іл-76, який збили проросійські збройні формування 14 червня2014 року над Луганським летовищем[36].
29 вересня на Меморіалі Слави в Харкові пройшла церемонія прощання з 20-річним курсантом Віталієм Вільховим, який помер у лікарні від важких травм, отриманих в авіакатастрофі[37].
26 вересня оголошений в Україні Днем жалоби[39]. У Харкові до головного корпусу Харківського університету Повітряних Сил несли квіти та лампадки[40]. Зеленський доручив призупинити польоти всіх Ан-26 та їх аналогів до з'ясування причин катастрофи, і надати інформацію про технічний стан військової техніки. За словами заступника Керівника офісу ПрезидентаОлега Татарова, МВС мають перевірити оборонні контракти і посилити контроль за розслідуванням злочинів у сфері оборони з купівлі та обслуговування військової техніки[41][42].
Міністр оборони Андрій Таран ухвалив рішення про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн членам сімей загиблих у авіакатастрофі, яка буде здійснена за рахунок фондів Міністерства оборони України[43]. Співчуття висловив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній[44].
Англійська телерадіокорпорація BBC у своїй новині про падіння літака опублікувала мапу України без Криму та позначила столицю України як Kiev. Пізніше цю карту видалили, а в доповненому матеріалу BBC вибачилася за публікацію некоректної мапи[47][48].
Розслідування
ДБР та Офіс Генпрокурора почали досудове розслідування за фактом порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України)[49].
ДБР розглядало такі ймовірні причини катастрофи: технічна несправність, помилка пілота, помилки відповідальних за керування польотами, а також неналежне технічне обслуговування літака[50]. Також розглядається версія теракту.
На місці катастрофи ДБР розпочало слідчі дії із залученням відповідних фахівців — загалом працювало 50 слідчих. Також було призначено понад 50 експертиз[51][52][53]. Були знайдені та відправлені на розшифровку бортові самописці, які вціліли. З місця аварії почали перевозити великі уламки літака на спеціальний майданчик на території 203-ї навчальної авіаційної бригади для обстеження фахівцями[54][55][56].
На час розслідування було відсторонено від роботи відповідальних за організацію та проведення навчальних польотів[57].
За даними керівника Головного слідчого управління ДБР Максима Борчаковського, інформація про відмову лівого двигуна літака була недостовірною[58].
28 жовтня урядова комісія оголосила такі причини аварії[59]:
відсутність контролю за організацією польотів з боку посадових осіб Харківського університету Повітряних Сил
системні порушення правил польотів в університеті
недостатня підготовка екіпажу до особливих ситуацій
18 грудня2020 року, ДБР оголосило підозру командувачу Повітряних сил ЗС УкраїниСергію Дроздову, в недбалому ставленні до службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки. Слідчі підозрюють, що до керування літаком допустили людину без належного досвіду[60].
22 грудня2020 року, Печерський районний суд м. Києва взяв під варту командира військової частини А-4104 В'ячеслава Глазунова за підозрою у недбальстві та порушенні підготовки і правил польотів та керівника польотів Олександра Жука за підозрою у порушенні підготовки та правил польотів, недбалості (відповідно), що призвело до катастрофи літака Ан-26 та загибелі 26 військовослужбовців[61].
22 грудня2020 року, Печерський районний суд м. Києва відпустив командувача Повітряних сил України Сергія Дроздова під особисте зобовʼязання, наклавши на нього обов'язки — не відлучатися з міста, повідомляти про зміну свого місця проживання, а також прибувати на вимогу суду, прокуратури чи слідчого[62].
30 квітня2021 року, слідчі ДБР за погодженням з процесуальними прокурорами Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил, повідомили про підозру новим особам, причетним до трагічної події з авіакатастрофою літака Ан-26, а саме: заступнику командира військової частини А4104, де сталася катастрофа; заступнику командира військової частини А4104 з льотної підготовки, які підозрюються у порушенні правил підготовки та проведенні польотів та недбалому ставленні до військової служби (ст. 416 та ч. 3 ст. 425 КК України). Окрім того, прокурори повідомили про підозру у недбалому ставленні до військової служби депутату обласної ради, який на час катастрофи виконував обов'язки начальника ХНУПС[63].
3 травня2021 року, згідно повідомлення пресслужби Державного бюро розслідувань, Печерський суд м. Києва обрав запобіжні заходи у вигляді нічного домашнього арешту строком на 60 діб колишньому начальнику ХНУПС, заступнику командира військової частини А4104, де сталася катастрофа та заступнику командира вказаної військової частини з льотної підготовки[64].
27 серпня2021 року, Печерський суд м. Києва пом'якшив запобіжний захід підозрюваному заступнику командира військової частини А4104 Віктору Вовку та зняв з нього електронний браслет. Напередодні суд також звільнив з-під варти командира польотів Олександра Жука, який, за даними слідства, безпосередньо контактував із курсантами у вечір трагедії, але нібито проігнорував повідомлення про несправність лівого двигуна. Під цілодобовим домашнім арештом суд залишив Романа Куценка — заступника командира військової частини з льотної підготовки, який складав таблицю польотів. Всього у справі — шість підозрюваних[65].
.jpg)
_location_map.svg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
