Скочков Ігор Іванович

Скочков Ігор Іванович
 Капітан
Загальна інформація
Народження17 травня 1977(1977-05-17)
Благівка, Ровеньківська міська рада, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Смерть14 червня 2014(2014-06-14) (37 років)
Луганськ, Луганськ, Україна
(загинув у збитому терористами літаку)
ПохованняМелітополь
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterХарківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Роки служби1995—2009, 2011—2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військВійськово-транспортна авіація
Формування
Війни / битви
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

І́гор Іва́нович Скочко́в (нар. 17 травня 1977(19770517), с. Благівка, Свердловський район, Луганська область, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, пілот 3-го класу, гвардії капітан Повітряних Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Батько Олександра Скочкова.

Життєпис

Ігор Скочков народився на Луганщині, в селі Благівка (на той час Свердловського району, нині — Ровеньківська міська рада). 1994 року закінчив загальноосвітню школу.

1998 року закінчив Харківський інститут військово-повітряних сил.

По закінченні інституту, з грудня 1998 року служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь на посаді штурмана корабля, штурмана загону авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіабригади. У жовтні 2009 року звільнився в запас, у жовтні 2011 повернувся в бригаду на посаду штурмана авіаційного загону авіаційної ескадрильї.

З 14 грудня 2012 — штурман авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Пілот 3-го класу.

З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, штурман літака Іл-76МД.

Обставини загибелі

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту — загинули[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».

Полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].

Залишилися батьки, брат і сестра, вдома у Мелітополі — дружина та двоє дітей: син 2000 р.н. і донька 2012 р.н.

Син, Скочков Олександр Ігорович, загинув 25 вересня 2020 року в авіакатастрофі Ан-26 поблизу міста Чугуїв.[5]

Нагороди

Вшанування пам'яті

12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[8][9].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 31 липня 2017.
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  5. В авіакатастрофі Ан-26 під Харковом загинув син пілота збитого росіянами під Луганськом Іл-76. Рубрика. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  6. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
  8. На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  9. У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Джерела