uk %D0%90%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0-%D1%85%D0%B0%D0%BD

Абака-хан
Абака-хан
монг. ᠠᠪᠠᠭ᠎ᠠ ᠬᠠᠨ
Народився	27 лютого 1234 ; Монгольська імперія
Помер	1 квітня 1282 (48 років) ; Хамадан, Іран
Країна	Монгольська імперія
Діяльність	суверен
Учасник	Дев'ятий хрестовий похід
Титул	принц
Посада	хан
Рід	Чингізиди і Ільхани
Батько	Хулагу
Брати, сестри	Текудер, Jumghurd, Qonqurtaid, Yoshmutd і Менгу Темурd
У шлюбі з	Марія Палеологd, Padishah Khatund, Öljei Khatund, Buluqhan Khatund, Bulujin Egachid, Todei Khatund, Nokdan Khatund і Mirtay Khātūnd
Діти	Аргун-хан, Гайхату, Ольджат, Georgios Bahadurd, El Qutlugh Khatund, Malika Khatund, Toghanchuq Khatund і Theodora Palaiologina Arachantlound
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абака.

Абага, Абака (березень 1234, Монголія — 1 квітня 1282, Хамадан) — Ільхан Ірану (1265—1282), син Хулагу, лідера монгольського завоювання Середньої Азії.

Життєпис

У 1265 отримав руку Марії Деспіни, незаконної дочки імператора Михайла VIII Палеолога. Другий представник династії Хулагуїдів в Ірані. При сходженні на трон придушив змову Килич-Арсланак IV, султана Рума, що вступив у союз з Єгиптом та арабськими племенами.

17-річним царюванням придбав собі славне ім'я, заступництвом ученим і поетам і розсудливістю управління підняв добробут своєї країни. Проводив антимусульманську політику, намагаючись вкоренити духовні основи буддизму і несторіанства.

У зовнішній політиці Абака-хан продовжував лінію батька. Він боровся з силами Золотої Орди на Кавказі, а також з вторгненнями правителів Чагатайського улусу в Середній Азії. У 1270 році чагатайський правитель Борак вторгся в Хорасан, але був розбитий поблизу Герату. У відповідь Абака розгромив Бухару (1273).

У 1276 році вибухнуло нове повстання в Румському султанаті. 1277 року на підтримку повсталим прибув Бейбарс, султан Єгипту, який у битві при Ельбістоні завдав поразки монгольському війську. Після повернення того ж року Бейбарса до Єгипту, ільхан Абака повернув собі владу над Малою Азією. 1279 року спрямував війська на допомогу султану Кей-Хосров III для придушення повстання бея Карамана.

Абака-хан помер 1 квітня 1282 року від «білої гарячки» внаслідок алкоголізму^[6]. Його наступником став Текудер.